Після оголошеної проґрами викладів в лїтнім семестрі 1894/95 року шкільного будуть читати по руски: На видїлї фільософічнім звич. проф. д-р Мих. Грушевскій: "Курс істориї Руси, період давний" [дальше] і "Великий Новгород, істория, устрій і побут єгo до кінця XV. віку". На видїлї права і наук політичних: надзв. проф. д-р Петро Стебельскій: "Австрійске поступованє карне" сполучене з семинарем криміналістичним, а приватний доцент д-р Иван Добряньскій: "О продолженном злочинстві". Звичайна катедра австрійского права цивільного з руским викладом по пок. д-рі Олександрі Огоновскім ще й доси не обсаджена; так само не обсаджена опорожнена катедра руского язика і літератури по пок. д-рі Омеляні Огоновскім. З поля славяньскої фільольоґії буде читати [по польски] звич. проф. д-р Калина: "Deklinacja języków słowiańskich" і "Ćwiczenia w zakresie filologii słowiańskiej". На видїлї богословскім викладає пo руски о. д-р Бартошевскій "Педаґоґію христіяньско-католицку [на III. роцї] і "Богословіє пастирске" [на IV роцї] а о. Редкевич "Катихитику" і "Методику" [на IV роцї].
В зимовім півроцї було всїх слухателїв загалом 1455; з того 1338 звичайних, а 117 надзвичайних. Що-до народности було: Поляків 1030, Русинів 420, Нїмцїв 2, Италіянець 1, Чехів 2. Що до віроисповіданя було: 715 римо-кат., 434 греко-кат., 1 греко-орієнт., 12 вірмено-кат., 6 євангеликів, 280 жидів і 1 караїт. Спеціяльно же було Русинів: на видїлї богословскім 228, на видїлї права 139, на видїлї лїкарскім 18 а на видїлї фільософічнім 35, греко-католиків було: на богословію 228, на праві 150, на медицинї 20 а на фільософії 36 разом 434.
З того показує ся, що 11 слухателїв на праві, 2 на медицинї і 1 на фільософії — разом 14 слухателїв не хотїли признати ся до рускости і не бажали бути вписаними в Album Universitatis яко Русини. Quid hoc sibi vult? — або по нашому: чому оно так?!
Дѣло
13.03.1895