Середземноморський регіон відчуває кліматичні зміни швидше, ніж припускали. Адже засухи посилюються тут не лінійно щодо збільшення глобальних середніх температур, а значно швидше, засвідчують дослідження. Винними в цьому вчені вважають різкі зміни регіональних атмосферних циркуляцій. Але є гарна новина: коли в результаті заходів, спрямованих на кліматичний захист, показники СО2 знизяться, середземноморський клімат практично відразу повернеться в норму.
Зображення: Przemek Pietrak/ CC-by-sa 3.0.
Середземноморський регіон уже страждає від засухи, резерви підземних вод вичерпуються. Левант пережив найбільшу засуху за минулі 900 років. Тож Середземномор'я вважають регіоном, що в майбутньому особливо страждатиме від кліматичних змін.
Згідно з прогнозами, навіть за умов потепління на 1,5 градуса тут може наступити новий сухий кліматичний режим. За потепління на 2 градуси далекі частини Південної Іспанії, ймовірно, перетворяться на пустелю.
Вирішальну роль для середземноморського клімату та його розвитку відіграються зимові опади. Адже вони поповнюють водні запаси, якими рослинність харчується впродовж гарячого, сухого літа.
Проте з якою швидкістю середземноморський клімат, а зокрема регіональні опади, реагують на кліматичні зміни, досі залишалося нез’ясованим. Адже деякі параметри майже відразу відповідають на зміну показників парникових газів та випромінювання – впродовж кількох років. Натомість інші індикатори реагують радше заповільнено – йдеться про глобальні температури: вони змінюються з плином десятиліть або навіть століть.
«Загалом прийнято вважати, що зміна доступності до водних ресурсів відбувається пропорційно щодо глобального потепління», – пояснили Джузеппе Заппа (Guiseppe Zappa) з Університету Редінга та його колеги. Чи це відповідає істині, науковці з’ясовували на прикладі середземноморського регіону та двох інших подібних кліматичних зон – Чилі та Каліфорнії.
За допомогою кліматичних моделей учені проаналізували, як тут змінюватимуться опади за помірних кліматичних змін, передбачених у сценарії RCP 4.5 до 2100 року, і передусім як швидко та під впливом яких чинників це станеться.
Результат: якщо у вищих широтах опади насправді змінюються майже лінійно щодо температури, то в середземноморській кліматичній зоні це не так. «У Середземноморському регіоні та в Чилі висихання відбувається відчутно швидше, ніж глобальне потепління», – повідомили Заппа та його колеги.
Замість того, щоб змінюватися затягнуто, як середні температури, на опади вже через кілька років впливає збільшення кількості парникових газів. «Наші результати засвідчують, що глобального потепління не завжди достатньо, щоб передбачити розвиток регіональних опадів у майбутньому», – констатували Заппа та його колеги. Натомість ці зміни можуть відбуватися локально та регіонально за зовсім різними часовими шкалами.
Але що є причиною? Нею науковці вважають швидкі зміни морських температур та пов’язану з ними атмосферну циркуляцію. Адже під впливом кліматичних змін західні вітрові зони помірних широт зміщуються у напрямку полюсу, пояснили науковці. Це призводить, зокрема, до того, що взимку дощові зони слабкого атмосферного тиску більше не проходять над регіоном Середземного моря достатньо часто. Через це там бракує зимового поповнення водних ресурсів – а відповідно зростає сухість.
Але є і гарна новина: негативні впливи кліматичних змін можуть вщухати. «Наші результати зафіксували: коли викид парникових газів стабілізується, опади в цих регіонах прийдуть в норму», – пояснив співавтор Паоло Чеппі (Paulo Ceppi) з Імперського коледжу Лондона. Як тільки показники СО2 перестануть зростати або навіть почнуть знижуватися, раптовому зменшенню опадів настане кінець. «Іншими словами: заходи щодо кліматичного захисту мають не лише довгострокову позитивну дію, вони можуть датися взнаки навіть через кілька років після введення їх в дію», – сказав Чеппі.
Nadja Podbrega
Mittelmeerraum trocknet schneller aus als gedacht
Imperial College London, 18/02/2020
Зреферувала С. К.
06.03.2020