Був для лемків інституцією. Стефан Гладик (1948–2020)

 

Як майже кожен лемко його покоління, народився на західних землях, в Ґурецьку, куди його батьків виселили 1947 року з Кунькова, села з-під Горлиць, у рамках антиукраїнської й антилемківської акції "Вісла". На рідну землю родина повернулася аж у 1956 році.

 

У 1989 році він виступив співзасновником найбільшої лемківської організації – Об'єднання лемків, і п'ять каденцій був її головою. Був він також у керівництві Всесвітньої федерації лемків і депутатом Горлицького повіту. Кавалер Ордену відродження Польщі й українського ордену князя Ярослава Мудрого за заслуги перед лемківською й українською спільнотами та розбудову польсько-українського братерства.

 

 

Був видавцем лемківського букваря. Ефективно домагався введення двомовної ономастики в Горлицькому повіті. Дбав про спадок Епіфанія Дровняка – лемківського художника, відомого як Никифор; спричинився до побудови йому пам'ятника. Відновлював знищені бескидські церкви і малу сакральну архітектуру.

 

Був невисоким, дрібоньким, великого серця. Починаючи від 1986 року, був співорганізатором фестивалю "Лемківська ватра" в бескидській Ждині – найбільшої культурної події цієї етнічної групи в Польщі та світі. Протягом понад двадцяти років домовлявся і домагався припинити вирубку дерев у приватних лісах Нижнього Бескиду, що відійшли від державного лісництва.

 

Помер 3 березня 2020 р. у віці 72 років.

 


 

Paweł Smoleński
Był dla Łemków instytucją. Stefan Hładyk (1948-2020)
Gazeta Wyborcza, 5.03.2020

 

 

 

05.03.2020