Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2020 року.
Як повідомляє "Суспільне", у номінації “Література” – два переможці: Маріанна Кіяновська з книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв “Так, але...”.
Вірші Маріанни Кіяновської – це своєрідні монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків, глибоко психологічні та складні змістовно. До сприйняття цих творів потрібно бути готовими — емоційно та інформаційно.
У книзі використані, зокрема, ескізи Ади Рибачук і Володимира Мельниченка для проєкту пам’ятника жертвам Бабиного Яру.
Збірка есеїв “Так, але...” Тараса Прохаська стала книгою року-2019 BBC (номінація “Есеїстика”).
Це історії, які з перших сторінок формують цілісну тему – як важливо відчувати і чути, це оповіді про родину та спогади. Письменник з любов'ю і трепетом описує Карпати і Західну Україну.
У номінації “Публіцистика, журналістика” лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою “Дівчата зрізають коси”.
Це спогади 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних Сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.
Відомий український етно-хаос-гурт “ДахаБраха” (Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко) з альбомом “Шлях” (2016) здобув перемогу в номінації “Музичне мистецтво”.
Самі автори зазначили, що альбом створювався в дуже складний час для України. “Ми хочемо присвятити його тим, хто віддав своє життя за нашу свободу, тим, хто продовжує стояти на її сторожі, і тим, хто йде непростим шляхом вільної людини, не втрачаючи надії”, – йдеться в анотації.
У номінації “Візуальні мистецтва” переміг мистецький проєкт “Карусель” Олександра Глядєлова.
Автор поєднує світлини, зроблені в різний час і за різних обставин – у дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі, в'язничних лікарнях, включно з кадрами воєнної української реальності, в єдине полотно (коло). Візуальна послідовність перетворюється на цілісне нерозривне полотно колективної біографії. Художник виявляє основи людського в складності історичності як головної умови існування людини серед інших представників біологічного світу.
Опера-реквієм “Йов” (“Iyov”, створена в 2015 році) Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка – лауреатка в номінації “Театральне мистецтво”.
"Йов" поєднує риси античної грецької драми, барокової опери, ораторії, реквієму та риси постмодерного театру. Музика опери поєднує мінімалізм і авангард, неокласицизм і рок.
Премію в номінації “Кіномистецтво” цього року не вручатимуть.
“Ми намагаємося зробити премію такою, яка б визначала перспективні тренди. Всі цьогорічні лауреати – енергетичні та сучасні, новаторські, відповідають баченню Тараса Шевченка як брендоутворювального фактора”, – сказав голова комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров.
З його слів, роботи-переможці мають бути цікаві насамперед молодим українцям. “Це своєрідний компас, як має розвиватися культура”, – прокоментував голова комітету.
Ніколи досі, тобто ніколи на моїй пам'яті, Національна премія імені Тараса Шевченка не акцентувала на собі таку увагу. Увагу не завжди доброзичливу, часто-густо в супроводі підозр та прямих звинувачень. Тим не менше, члени комітету показали характер, не побоялися зіпсувати стосунки всередині свого цеху, бо дбали не про свої зручності, а про репутацію премії та цілої сучасної української культури.
Даруйте за пафос, але тут він доречний. Шевченко – це постать завтрашня, тож і премія належить дневі прийдешньому.
Юрій Макаров,
голова комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка,
27.02.2020