Мерія Львова у взаємодії з єврейською громадою впорядковуватиме площу Коліївщини, що в центрі міста. Про це йдеться в Меморандумі про співпрацю в напрямку збереження єврейської спадщини у Львові, який було підписано між управлінням охорони історичного середовища ЛМР, ГО Центр міської історії центрально-східної Європи, ГО Лабораторія міського простору, Єврейською релігійною громадою прогресивного іудаїзму «Тейва» у м. Львові, почесним консульством Держави Ізраїль в Західному регіоні України, благодійним фондом Бней Бріт «Леополіс» імені Еміля Домбергера, Львівським товариством єврейської культури ім. Шолом-Алейхема та Всеукраїнським єврейським благодійним фондом «Хесед-ар'є».
Мета меморандуму – взаємодія та координація діяльності під час упорядкування площі Коліївщини та заходів з ознакування площі й ділянок/об'єктів єврейської спадщини в історичній частині міста. Ці заходи заплановано реалізувати в рамках проєкту «Спільна відповідальність за спільну спадщину» (ReHERIT).
Впорядкування пл. Коліївщини, відповідно до меморандуму, передбачатиме:
– опрацювати в проєкті впорядкування пл. Коліївщини питання фонтану чи іншого варіанта присутності води на площі, оскільки історично на ній колись була криниця;
– встановити таблички з історією мешканців кварталу — однакового дизайну по всій єврейській дільниці;
– встановити інформаційний знак про історію площі;
– передбачити проєктом освітлення площі та додати зелених насаджень;
– передбачити встановлення вуличних меблів (лавочок, стільців);
– передбачити можливість проїзду через площу для автомобілів екстрених служб;
– встановити обмежувачі для заїзду автомобілів та паркування приватних автівок;
– замінити дощоприймачі;
– опрацювати можливість зміни назви площі з «пл. Коліївщини» на іншу, погоджену з громадськістю.
Ескіз проєкту впорядкування площі ще узгоджуватимуть, але підписаний меморандум покликаний показати, що в міської влади та єврейської громади спільна позиція в реалізації проєктів єврейської спадщини, – зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
«Проєкт, який ми маємо змогу реалізувати, буде при організаційній і матеріальній допомозі Європейського Союзу. Нагадаємо, що місто Львів і місто Умань є партнерами в реалізації проєкту єврейської спадщини. На це було виграно грант, який, без перебільшення, є одним із знакових за всю історію проєктів, які подавалися на підтримку європейської комісії, бо він був з різних середовищ – з боку громадськості, з боку влади, з боку науково-дослідницьких інституцій. Для його реалізації ми підписуємо меморандум, який дасть розуміння для Європейської комісії, що є повна підтримка реалізації цього проєкту», – додав Москаленко.
Меморандум підписано у присутності та за підтримки головного рабина Львова Мордехая Шломо Болда та міського голови Львова Андрія Садового.
площа Коліївщини. Фото: MSha /commons.wikimedia.org
13.02.2020Для довідки:
Площа Коліївщини – одна з найменших площ у Львові. Розташована в історичному центрі міста, між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Названа в пам'ять про Коліївщину.
Посеред площі – скверик. Дорожнє покриття – бруківка. Довжина площі становить близько 30 м, ширина – 23 м.
Площа Коліївщини розташована в колишній єврейській дільниці Львова, на відстані 70 метрів від «Простору синагог», була одним з центрів суспільного та щоденного життя дільниці.
Площа виникла у ранній австрійський період після того, як на місці розібраного південного прясла міських укріплень проклали вул. Нову (сучасна вул. Братів Рогатинців). Площа між вул. Староєврейською (колишня Жидівська, Векслярська) та Братів Рогатинців (колишня Нова) утворилася на місці Галезовської кам'яниці й тодішньої «пустки Копля Тевлевича», що стояли біля давньої «Жидівської вежі». Первісно площа називалася Жидівською, а 1871 року її перейменували на пл. Векслярську. 1944 року радянська влада змінила назву на пл. Коліївщини.
До початку ХХ ст. на площі була криниця, яка забезпечувала водою жителів єврейського кварталу. За користування нею єврейська громада мала платити магістратові 80 злотих на рік. Коли магістрат підняв ціну до 380 золотих на рік, єврейська громада відмовилася платити – і магістрат перекрив трубу, якою до криниці текла вода. Це призвело до того, що мешканці єврейської дільниці почали ходити на пл. Ринок, щоб набирати води там. Проти цього протестували християнські мешканці Ринку. Почалися суперечки та сварки, що часто переростали в бійки й ув’язнення представників єврейської громади. Єврейська громада позичила кошти в ордену єзуїтів і оплатила за постачання води. Однак коштів, щоб виплатити кредит, в громади не було, тому спочатку сплачували ордену відсотки, пізніше відсотки на відсотки. Борг зростав понад 100 років. Після розпуску Папою Климентієм XІV ордену єзуїтів борг єврейської громади перед орденом списали.