З дня.
"Де двох бється — третій користає" — каже пословиця, або инакше: Радше нехай лєґуни виберуть, а не дамо соціялістам, хочби українським!
Хочете прикладів?
Тамтого року "Вперед", одинока тоді українська ґазета, стояв перед паперовою катастрофою. У Львові не можна було дістати ні аркуша паперу, навіть по паскарських цінах. З приділу, з якого користали польські ґазети, нам не дали нічого. Словом — паперова катастрофа!
А папір гнив в маґазинах "Просвіти"...
Ми робили старання, щоби купити його, хотіли заплатити навіть паскарську ціну, щоби не здержувати видавництва одинокого тоді українського часопису — все безуспішно... Патріоти не дали, бо "ми колись будемо потребувати".
Одного гарного дня прийшли до "Просвіти" на ревізію лєґуни, найшли папір, зареквірували і — друкували "Źоłnierza Polskiego" чи "Trybun-у", менша впрочім що друкували...
А ми позичили папір між Жидами...
____________
Хочете ще один приклад?
Українські робітники не можуть відновити свого просвітного товариства "Воля", бо в цілому Львові годі найти їм мешкання. Українські властителі камениць з боязни перед поліцією бояться винаняти українським робітникам дві-три кімнати, Поляки з "народових" мотивів не винаймають Українцям.
"Сільський Господар" має вільні кімнати до винайму, вправді лише на кілька місяців, але має!
Радість запанувала серед робітників! Нарешті будемо мати "Волю", будемо мати відчити, лєкції, виклади і т. п.
Та "Сільський Господар" — не дав льокалю українським соціялістам, бо колись буде потребувати його.
І перед кількома днями прийшли... польські лєґуни і зареквірували порожні кімнати "Сільського Господаря", менше про те, на яку ціль. І будуть мешкати там не кілька місяців, але так довго, як їм схочеться...
А українські робітники, які не мають щастя до українських інституцій і українських властителів камениць, а яким Поляки не винаймуть льокалю — кинуться тепер між Жидів, які не будуть боятися винаняти їм дві-три кімнатки, до часу, коли у Львові не повстане український Робітничий Дім.
____________
Хочете ще більше прикладів патріотизму наших патріотів!
Дістанете їх иншим разом, бо метрампаж кличе, що число вже перескладене, а для "патріотів" шкода місця.
Вперед!
28.01.1920