Українська делеґація залишиться у ПАРЄ, попри реванш росіян.

 

Українська делеґація залишиться працювати в Парламентській асамблеї Ради Європи, попри ратифікацію повноважень делеґації Росії.

 

Про це написала у Facebook голова української делеґації, нардеп від "Слуги народу" Єлизавета Ясько.

 

 

"Я вважаю, що нинішнє голосування не розв’язує, а поглиблює кризу в Організації. Повторювати мантру про діалог з державою-агресором — це шлях в нікуди. Росіяни в ПАРЄ показують, що європейські цінності, права людини, мир і демократія для них — це порожній звук. Вони говорять мовою погроз, ультиматумів і пропаганди. Тим не менш, Росія буде в ПАРЄ. Ми назвали це "новою нормальністю"", — написала нардеп у Facebook.

 

Ясько також окреслила три напрями роботи української делеґації в ПАРЄ: виконання мандата, отриманого від Верховної Ради; протидія поширенню Росією фейків і пропаганди з трибуни ПАРЄ; відновлення авторитету Ради Європи, зміцнення прав людини, демократії та верховенства права.

 

У середу ввечері Парламентська асамблея Ради Європи ратифікувала повноваження російської делеґації. Відповідну резолюцію підтримало 96 делегатів, 44 проголосували проти та 7 утрималися, повідомляє аґенція "Укрінформ".

 

"Асамблея зазначає, що упродовж попередніх шести місяців, після повернення російської делеґації до ПАРЄ, деякі рекомендації були виконані РФ. Зокрема, були повернуті у межах обміну заручниками 24 українські моряки, протиправно захоплені у Керченській протоці… Певного прогресу було досягнуто в імплементації "мінських домовленостей", — йдеться у резолюції.

 

Члени Асамблеї пишуть, що наразі готуються подальші обміни утримуваними особами між Україною і РФ.

 

Окремо у документі наголошено, що російська сторона сплатила до бюджету Ради Європи членські внески.

 

ПАРЄ також відзначає, що нині триває моніторинг процесу виконання Росією низки резолюцій — доповідь буде оприлюднена пізніше цього року.

 

Перед цим Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила нову додаткову спільну процедуру реагування на серйозні порушення країнами-членами Ради Європи своїх статутних зобов'язань.

 

"Головною метою додаткової спільної процедури є залучення країн-членів через конструктивний діалог і співпрацю до дотримання своїх статутних зобов'язань і принципів організації та унеможливлення уникнення накладання санкцій", — зазначено у резолюції, автором якої є німецький соціал-демократ Франк Швабе.

 

Слід нагадати, що ініціативу ввести так званий додатковий санкційний механізм, який передбачає у процесі можливого накладання санкцій на країни-члени координацію дій і взаємне схвалення рішень між Парламентською асамблеєю (ПАРЄ), Комітетом міністрів (КМРЄ) і Генеральним секретарем Ради Європи, було вигадано у 2019 році з метою унеможливлення покарання Росії в ПАРЄ за агресію проти України та безумовного повернення російської делегації до Асамблеї. Автором відповідної резолюції тоді став нідерландський сенатор, представник політичної групи лівих Тіні Кокс.

 

Як наголошують, процедура є саме "додатковою" до вже існуючих повноважень статутних органів у сфері накладання санкцій статутних органів РЄ.

 

Голосуванню за резолюцію передували палкі дебати. Делегати від України та групи країн, які протистоять поверненню РФ до ПАРЄ, наголошували, що нова ініціатива опрацьована так, що її майже неможливо втілити у життя, реагуючи на порушення країнами-членами, зокрема Росією, своїх статутних зобов'язань і принципів.

 

Натомість представники проросійського лобі в Асамблеї заявляли, що механізм є збалансованим і передбачає кращу координацію і діалог в організації.

 

Раніше, 27 січня, у ПАРЄ оскаржили повноваження російської делегації за двома можливими підставами: змістовною та процедурною.

 

Підставу оскарження за змістом (або по суті) представив делегат від Литви Емануеліс Зінгеріс. Він пояснив, що Росія не виконує резолюції ПАРЄ та здійснила воєнну агресію та окупацію в Україні та Грузії. Цю ініціативу підтримали 30 делегатів від щонайменше п'яти країн.

 

Підставу за процедурою оприлюднила депутат від Латвії Марія Голубєва. Вона пояснила, що Росія у 2016 році провела парламентські вибори, які також пройшли в анексованому Криму. Відтак, це суперечить міжнародному праву, а результати виборів на території півострова вплинули на склад російської делегації в Асамблеї.

 

Як писав Z, у другий день зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи заступника голови Державної Думи РФ, голову російської делегації в ПАРЄ Петра Толстого обрали віцепрезидентом ПАРЄ. Це відбулося всупереч протестам української делегації. 

 

30.01.2020