Результати оцінки чисельності наявного українського населення, котру провів уряд, показали, що нині в Україні мешкає 37 мільйонів 289 тисяч громадян.
Про це заявив на пресконференції міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет, повідомляє аґенція "Укрінформ".
Зі слів Дубілета, розподіл за статтю виглядає у такий спосіб: 20,01 млн жінок та 17,28 млн чоловіків.
Міністр додав, що громадян раннього працездатного віку, від 15 до 24 років, в Україні 3 млн 584 тис., основного працездатного віку (від 25 до 54 років) – 16 млн 458 тис., а також 5 млн 243 тис. українців зрілого працездатного віку (від 55 до 64 років).
Також результати оцінки чисельності наявного населення України, яку провів уряд, показали, що нині в країні мешкає 6 млн 248 тис. людей віком понад 65 років, а також 5 млн 756 тис. дітей віком до 14 років.
У Києві нині мешкає 3,7 млн громадян.
Міністр відзначив, що оцінкове дослідження суттєво відрізняється від стандартного перепису населення. Воно тривало впродовж трьох місяців, і на це не витратили жодної гривні з державного бюджету.
На жаль, додав міністр, не було можливості оцінити кількість співвітчизників, які мешкають на окупованих територіях, та тих, хто постійно за кордоном.
Урядовець поінформував, що оцінку проводили трьома методами: комбінований метод оцінки чисельності наявного населення (дані мобільних операторів, а також дані статистичного обстеження домогосподарств та дані реєстрів), комбінований метод оцінки чисельності наявного населення (дані статево-вікової структури населення та дані реєстрів), реєстровий метод оцінки чисельності наявного населення.
“На щастя, всі три методи дали приблизно однаковий результат. Якби так сталося, що методики дали б різний результат, звісно, довелося б щось змінювати. Різниця між результатами вийшла 2,8%”, – сказав він та додав: “На моє переконання, для того, щоб ухвалювати управлінські рішення, цієї інформації достатньо. Більша точність не потрібна”.
При тім Дмитро Дубілет є скептичним щодо стандартного перепису і з інших причин: по-перше, це дорого – 3–4 мільярди гривень; а по-друге, тестовий перепис виявив велику кількість відмов.
“Близько 25% людей не відкривали двері, навіть якщо до них завітали п’ять разів. Коли кожен четвертий двері не відкриває – важко говорити про точність перепису”, – пояснює Дубілет.
Згодом облік громадян діджиталізують: Єдиний реєстр українців створять протягом одного-двох років.
"Я сподіваюся, що протягом одного-двох років ми зможемо довести до ладу великий проєкт по запуску єдиного реєстру українців, який буде верифікований і наповнюватиметься одночасно з багатьох реєстрів", – сказав Дубілет.
Він висловив сподівання, що вже наступного року в Україні зможуть щодня давати відповідь на питання: скільки мешкає людей в країні, про їхній статево-віковий склад та іншу статистичну інформацію щодо населення.
Читайте також:
Фахівці критикували уряд за відмову від класичного перепису.
"Нормального перепису населення ми чекали досить давно. Стандартно, за світовою практикою, він робиться один раз на 10 років, – зазначала в коментарі Z директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. – Намір зекономити 2 млрд гривень, мені здається, — популізм, розрахований на те, щоб люди сказали: “Ну, добре. Це чудово. Це робиться для народу”. Але куди ці 2 млрд гривень мали піти? Вони б пішли переписникам. Ці гроші не пропали би. Їх мали отримати ті люди, які займалися б переписом населення. Це не найбільш багаті люди. Це ті, хто підпрацьовує таким чином, хто так має можливість підзаробити додатково. Вони б з тими грошима пішли в магазин, заплатили б ту ж комуналку, а не відклали кудись в офшори. Це також був би позитив для економіки країни. То чому ж нам подають, ніби гроші пропадуть?"
Бекешкіна наголошувала, що методи, вибрані Дубілетом (реєстри, електронні бази), — "це ненадійно й неприйнятно". "Перепис і робиться для того, щоб мати надійні методи і достовірну інформацію", –
"Реєстри — це реєстри. До чого тут перепис? Є ж люди, які виїхали за кордон, але отримують тут пенсію. Що ми можемо в такому випадку сказати про міграцію? Так само не всі діти ходять у дитсадки... Я вважаю, що запропонований метод — це абсолютно неадекватна заміна", – заявляла соціологиня.
23.01.2020