Ліквідація генерала Сулеймані за наказом Дональда Трампа, у відповідь – ракетні обстріли американських баз в Іраку. Почалася ІІІ Світова? Спойлер: аж ніяк.
Хоча напруження між Вашінґтоном і Тегераном зростало блискавично. Нова фаза ескалації розпочалася 31 січня з нападом демонстрантів на амбасаду Сполучених Штатів у Іраку. Білий дім звинуватив у цьому іранську владу. Адже основними дійовими особами штурму були прихильниками шиїтського воєнізованого угруповання «Катаїб Хезболла».
Вашінґтон не з тих, хто залишає нападників на свої державні об’єкти непокараними. Звісно, безглуздо було б спрямовувати вістря помсти на рядових виконавців провокації проти дипломатичної місії в Багдаді. Американці досить скоро вирахували, хто стоїть за цими діями, хто провокацію спланував і шарпав за ниточки. Лялькарем визнали іранського генерала Касема Сулеймані, котрий є командувачем спецпідрозділу Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) «Ель-Кудс», який здійснює військові і таємні операції за межами Ірану.
Вашінґтон вже давно точив зуба на цю особу. Адже, зокрема, «Сулеймані займався активною розробкою планів нападу на американських дипломатів і членів дипломатичної служби в Іраці і в цілому реґіоні», – повідомив аґенції Reuters представник Пентаґону на умовах анонімності.
Відомо теж про теплі стосунки Сулеймані з найвищим російським керівництвом. Існує інформація, що саме він переконав Владіміра Путіна привести війська до Сирії.
Американці вчинили атентат напрочуд оперативно. У ніч третього січня у Багдаді поблизу міжнародного летовища американські бойові гелікоптери здійснили повітряну атаку з використанням ракет «повітря-земля». Внаслідок цього нальоту було вбито як мінімум вісьмох людей, серед них – Касема Сулеймані.
Сулеймані прибув до Іраку для зустрічі з представниками проіранського збройного формування «Аль-Хашд аш-Шабі». Ракети, випущені з бойових гелікоптерів, влучили в автоколону цього формування, коли та перебувала поблизу складу вантажів, які призначалися для авіаперевезення.
Американський президент Дональд Трамп не проґавив можливості похвалитися, що ліквідацію Сулеймані було здійснено саме за його наказом. Напевно, хотів таким чином ще більше зіритувавти іранців. І йому це вдалося. Вони не змусили себе довго чекати…
Але у цьому місці хотілося б висловити певне здивування діями американського президента, котрий ще з часів передвиборчої кампанії заявляв про те, що США повинні згорнути всі свої закордонні операції, відмовитися від намагань чинити тиск на інші країни, а зайнятися винятково внутрішніми справами. Make America Great Again! І тут такий демонстративний атентат, після якого Тегеран, навіть якби не хотів, то би мусив жорстко відповісти. Тож Трамп не такий простий, як багато хто собі уявляв.
Але зараз не про це. І от у ніч на восьме січня Іран завдав ракетних ударів по двох військових базах в Іраку, де дислокуються американські війська і війська коаліції, яка проводить операції проти терористичного угруповання «Ісламська держава». Згідно зі заявою Міністерства оборони США, понад десяток балістичних ракет було випущено по авіабазі аль-Асад, а також по військовій базі в місті Ербілі.
Не обійшлося й без колатеральних офір, причому з українського боку. Через кілька годин після того, як іранський Корпус вартових ісламської революції завдав ракетних ударів по американських військових базах в Іраку, поблизу Тегерану розбився Boeing 737, який належить МАУ і виконував регулярний рейс PS 752 до Києва. На облавку літака у момент катастрофи перебували 176 осіб: 167 пасажирів (з них двоє громадян України, 82 – Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, по 3 – Німеччини та Британії) і дев’ять членів екіпажу (всі – громадяни України). Ніхто з них не вижив.
Експерти ще з’ясовують причини авіатрощі, хоча більшість міжнародних коментаторів сходяться на думці (підтвердженій даними найавторитетніших західних розвідок), що літак був збитий російською ракетою «Тор». Її було запущено з ЗРК, який перебував на озброєнні іранської армії. Тобто, найімовірніше, іранські ППО помилково сприйняли український пасажирський авіалайнер за ворожий літаючий об’єкт.
Ось такі прикрі наслідки американсько-іранського напруження. То чи призведе воно до збройного протистояння чи навіть ІІІ Світової війни? Навряд чи.
Придивімося пильніше. Іран здійснює обстріл іракських військових баз, де дислокуються американські військовики, але попередньо попереджає іракців про свої дії. Останні ж, звісно, доповідають американцям. Чим все завершується? Загалом по військових базах було випущено півтора десятка балістичних ракет середньої дальності «Фатех-313». Навіть у таємних операціях Іран діє значно масштабніше. А так ракетний обстріл завершився фактично безрезультатно: жодного вбитого військовика, мінімальна шкода для інфраструктури.
«Все добре! З Ірану були випущені ракети по двох військових базах у Іраці. Зараз ведеться оцінка жертв і збитків. Все йде нормально! У нас найпотужніша і найкраще оснащена армія в світі», – написав Дональд Трамп у Twitter.
Отже: все добре, жодних причин для хвилювань. Іранці лише скорчили страшну міну для годиться, але відповіли по-дитячому. Тут вже напрошується логічне запитання: а чи не свої ж здали генерала Сулеймані американцям? Ймовірно, що цей занадто активний військовик заважав багатьом в іранському керівництві. Його вважали другим за впливовістю в країні після верховного лідера Ірану аятоли Хаменеї. От ті, кому він стояв на шляху, могли й вивести його з гри руками американців.
До речі, такі фінти досить часто викидають провідні палестинські політики – здають ізраїльтянам занадто активних ісламських радикалів. А коли ті гинуть під час операцій армії Ізраїлю, то влаштовують їм пишні поховання й клянуть євреїв.
От і офіційні іранські ЗМІ повідомили для внутрішнього вжитку, що внаслідок ракетного удару загинуло 80 американських солдатів. А їхні трупи американці нібито таємно вивезли літаками до Сполучених Штатів. Аятола Хаменеї назвав удар «ляпасом американцям». А міністр закордонних справ Джавад Заріф заявив, що Іран «здійснив свою законну помсту» за вбивство генерала Сулеймані. На що варто звернути увагу в словах міністра: він наголослив, що Тегеран не бажає подальшої ескалації конфлікту. Тобто на цьому обмін ляпасами завершимо.
Зрозуміло, що Вашінґтон і Тегеран залишатимуться ворогами й чинитимуть прикрощі один одному. Утім всі чутки про можливість ІІІ Світової виявилися явним перебільшенням. А щоби вже точно її не допустити, Палата представників Конґресу США ухвалила резолюцію, яка обмежує повноваження Дональда Трампа вдаватися до воєнних дій проти Ірану. Серед іншого в документі зазначено, що без чітко висловленого схвалення Конґресу президент не має права скеровувати військовослужбовців до Ірану або для операцій проти Ірану, за винятком випадків, коли мова йде про оборонні дії, якщо існує «безпосередня загроза збройного нападу» на американські об’єкти.
