Добрим друзям достатньо кількох слів, щоби порозумітися. І річ не тільки у спільних історіях, а в подібному способі виражати думки: люди з подібним стилем мовлення частіше стають друзями. І, подружившись, вони й надалі уподібнюються мовно. Це помітили Балаш Ковач (Balazs Kovacs) з Єльського університету та Адам Кляйнбаум (Adam Kleinbaum) з Дартмутського коледжу, здійснивши два дослідження, які опублікували в журналі «Psychological Science».
Зображення: ustycanuck / getty images / istock (фрагмент).
Перша вибірка охопила 285 першокурсників американського приватного університету. Науковці проаналізували їхнє вступне есе, а також тексти екзамену, що відбувався пізніше. Обидві команди науковців застосовували інструмент Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC), стандартизований метод лінгвістики, який зокрема вираховує 18 ознак стилю мовлення. Згідно з даними, наприклад, використання першої особи однини («я», «мене») вказує на інтровертність особи та її тенденцію до депресії. Використання третьої особи однини і множини («він», «вони») вказує радше на абстрактний спосіб мислення.
Результат: на підставі подібного стилю написання вступного есе можна було передбачити, що студенти стануть друзями та залишатимуться ними. Якщо вони були друзями раніше, то до екзамену ставали все більш подібними одне на одного лінгвістично. Це не залежало від їхніх статевих, національних та особистісних ознак, а також від того, якою була їхня рідна мова.
Для порівняння Ковач і Кляйнбаум здійснили лінгвістичний аналіз 1,7 мільйона відгуків, які залишили майже 160 000 клієнтів із семи міст на сайті yelp.com. Зіставивши їх із контактами з онлайн-мережі, науковці з’ясували: що подібніше клієнти висловлювалися, то більшою була ймовірність, що вони дружили. І що довше тривала дружба, то подібнішим ставав стиль їхнього мовлення.
Люди наслідують одне одного, оскільки хочуть відчувати приналежність, пояснюють автори. Хоч ефект незначний, але це не дивно: адже у мові відображаються несвідомі, глибоко закорінені в особистості психічні процеси, що змінюються дуже повільно.
Економісти припускають, що мовні спільності в майбутньому стануть ще важливішими, коли текстові повідомлення становитимуть ще більшу частину комунікації. Крім того, спільний мовний код може позначатися на так званих камерах відлуння, тобто вебсайтах, де люди читають тексти переважно своїх однодумців. Це сприяє не лише розколу політичних уподобань, а й формуванню спільної мови.
Christiane Gelitz
Eine gemeinsame Sprache erhält die Freundschaft
Spektrum.de, 01/01/2020
Зреферувала С. К.
09.01.2020