Оздоровчий сенс життя

Той, хто бачить сенс в житті, має краще здоров’я. Такі люди більше задоволені, врівноважені. Також вони фізично здоровіші, засвідчує дослідження. Особливо цей взаємозв’язок проявляється у старших людей, яким понад 60 років. І вони часто (знову) шукають для чого жити.

Зображення: GOCMEN/ iStock.

Кінець року – традиційно час підбивати підсумки та обдумувати власне життя. Чого я досягнув минулого року? Чи є сенс в тому, що я роблю, – і в житті загалом? Той, хто відповідає на ці питання ствердно, почувається добре. Дослідження засвідчує: мати сенс життя – ось що суттєво сприяє гарному самопочуттю людини. Воно ощасливлює.

Науковці на чолі з Авесом Афтабом (Awais Aftab) з Каліфорнійського університету у Сан-Дієго нещодавно дослідили, як ці чинники впливають на психічне та фізичне здоров’я. «Медицина тільки починає розуміти, що сенс в житті корелюється з клінічними показниками», – пояснив Афтаб. «Чимало людей дивляться на це з філософського погляду, але сенс життя може впливати на здоров’я та довголіття», – доповнив його колега Діліп Жест (Dilip Jeste).

Аби більше з’ясувати про цей взаємозв’язок, науковці проаналізували дані 1 042 дорослих у віці між 21 та 100+ роками. У межах широкомасштабного довготривалого дослідження учасників, зокрема, питали про їхній особистий сенс життя. При цьому вони оцінювали висловлювання на кшталт «я ще шукаю мету в моєму житті» або «я знайшов заповітну мрію». Крім того, вчені збирали дані про стан здоров’я піддослідних.

Результати засвідчили: насправді існує кореляція між обома чинниками.Тому, хто знайшов сенс, велося краще і психічно, і фізично. «Такі люди більш задоволені та здоровіші, ніж ті, хто свого призначення ще не знайшов», – повідомив Жест.

Чи сильно цей зв'язок проявляється, залежало й від віку. Особливо сильним зв'язок між сенсом життя і фізичним здоров’ям виявився у піддослідних, яким за 60. Це цікаво передусім тому, що люди в такому віці належали до однієї з двох груп, що радше не бачать якоїсь мети в житті, порівняно з рештою населенням.

Тож вчені з’ясували: якраз молодші та старші люди понад 60 років все ще – або знову – шукають сенс у житті. «Молоді часто непевні щодо своєї кар’єри, партнера тощо. З віком люди стають стабільнішими, знаходячи сенс життя. Але в старшому віці все знову змінюється – наприклад, з виходом на пенсію або у зв’язку зі смертю близьких», – пояснив Жест.

На думку науковців, пенсіонерам можна допомагати спеціальними заходами, підтримуючи їхнє здоров’я. Адже відчуття задоволеності та вміння бачити сенс у житті – цього можна навчитися. «Йдеться про потенційно змінні чинники, на яких ми можемо зосередитися, щоб покращити благополуччя пацієнтів», – сказав Афтаб.

У майбутньому він з колегами планує з’ясувати, які ще чинники можуть відігравати роль у виявленому взаємозв’язку: як життєвий досвід, самотність і співпереживання позначаються на усвідомленому сенсі життя? «Крім того, ми б хотіли дізнатися, чи біомаркери стресу та віку пов’язані з шуканням та віднаходженням життєвого сенсу», – підсумовує Афтаб.