Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс, врахувавши в тексті законопроєкту пропозиції Президента України, висловлені після накладення ним вето на попередню версію проєкту.
Таке рішення підтримало 330 народних депутатів.
Водночас, український парламент, незважаючи на декларовану прихильність до пропорційної виборчої системи із "відкритими списками", насправді заклав у закон модель, котра закорінює виборчі списки у версії партій – фактично, залишає їх "закритими".
“На нашу думку, списки, на жаль, призакрили, а не привідкрили”, – заявила керівниця організації "ОПОРА" Ольга Айвазовська в коментарі виданню "Букви".
Спершу передбачали, що кандидатові із затвердженого партією списку вдасться піднятися вгору, якщо він набере на 1% більше, ніж колега-конкурент зі списку. Зараз треба набрати аж на 25% більше, ніж попередник, щоб піднятися вгору на одну сходинку.
"Якщо ми візьмемо вибори 2019 року, то для отримання місця депутату треба було десь 25 тисяч виборців. І тепер, аби просунутися в рейтингу хоча б на одну позицію, кандидат має набрати не менше як 25% вартості повного мандата, це десь 7 тисяч голосів", – прокоментувала Айвазовська.
Окрім того, народні депутати вирішили передбачити в законі чималу закріплену частину списку – перелік мандатів, котрі політична сила ґарантовано отримає за вседержавним списком, якщо подолає виборчий бар'єр.
У редакції попереднього складу Верховної Ради партіям надали можливість мати закріплену частину списку в 10 осіб, і саме це нібито стало однією з підстав для президентського вето. Принаймні, Володимир Зеленський у своїх пропозиціях просив народних депутатів зменшити закріплену частину до однієї особи.
“Завдяки парламентським домовленостям ротація зараз не відбувається щодо 9 осіб, яких не буде розподілено в регіональних списках і за них виборці не голосуватимуть індивідуально", – зазначає Айвазовська.
Окрім того, лідерка мережі "ОПОРА" має зауваження до форми бюлетеня: виборці, коли отримають бюлетені, знову передусім голосуватимуть за партію; і лише вкінці довжелезного бюлетеня буде перелік партійних представників у регіональному списку, в котрому виборці мають відшукати клітинку, де позначать кандидата, який їм подобається. "Українці за традицією голосуватимуть за партію і забуватимуть внести наприкінці прізвище кандидата. Таким чином, ми матимемо в цілому закриті списки”, – передбачає Айвазовська.
Як пише видання "Букви", розгляд законопроєкту проходив зі скандалом. Так, після того, як Президент заветував Виборчий кодекс, він мав подати свої поправки до тексту. Втім, Зеленський їх оформив у вигляді есе.
Після появи президентського документа у ВР профільний парламентський комітет спільно з ЦВК напрацював новий текст проєкту, в котрому насправді половину поправок Володимира Зеленського не було враховано, а половину – дописано самим комітетом і ЦВК. Серед новел, зокрема, були скандальні норми про зняття кандидата за зверненням СБУ, а також надання ЦВК, згрубша, повноважень правоохоронних органів.
Відтак депутати від опозиції 4 грудня влаштували бунт; на вимогу “Батьківщини” й “Голосу” документ зняли з розгляду. Натомість у парламенті сформували робочу групу.
“Ми забрали звідти токсичні норми, зокрема, де ЦВК мала можливість отримати свій адмінресурс – мати представництва Центральної виборчої комісії в окружних виборчих комісіях. Ми зробили кодекс відповідним до 17 пропозицій президента. Зокрема – більші права для людей з інвалідністю зі створенням для них можливості голосувати. 40-відсоткова квота для однієї з гендерних статей – для того, щоб урівноважити виборчі списки та не мати дискримінації за гендерною ознакою”, – зазначив Роман Лозинський з “Голосу”.
20.12.2019