Верховна Рада ухвалила в другому читанні Виборчий кодекс, котрий передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою реґіональних преференцій ("відкриті списки").
За прийняття закону проголосувало 230 народних депутатів, повідомляє аґенція "Укрінформ".
Документ поєднує п’ять чинних законів: "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про місцеві вибори", "Про Центральну виборчу комісію" і "Про Державний реєстр виборців". Він складається з трьох книг – загальні засади проведення всіх виборів, загальнонаціональні вибори (президентські та парламентські) та порядок проведення місцевих виборів.
Як пояснював керівник робочої групи, що працювала над проєктом кодексу, Олександр Черненко, Виборчий кодекс визначає, що партійний з'їзд за присутності не менш як 200 делегатів затверджує загальнодержавний виборчий список і висуває кандидатів у депутати. Цей список має бути поділений на 27 регіональних списків відповідно до кількості виборчих регіонів. При цім кожен кандидат має бути віднесений як до загальнодержавного, так і одного з регіональних округів. За кожним із регіональних округів має бути закріплено не менше як п'ять кандидатів. Їхню черговість у загальнодержавному та регіональних списках також визначає з'їзд.
На виборчому бюлетені буде вказано назву виборів, номер виборчого округу або регіону, три "віконця" для цифр з трафаретами, куди виборець вписуватиме номер партії, за яку він хоче проголосувати. У бюлетені зазначається порядковий номер партії, за яку виборець віддає голос. Нижче за бажанням громадяни можуть вказувати номер кандидата, якого хочуть підтримати виключно від тієї ж партії, за яку голосують. Якщо виборець не заповнив цього поля, отже, він погоджується з тим порядком кандидатів, який запропонувала партія.
Підраховуючи голоси виборців, дільничні виборчі комісії, перш за все, визначають кількість голосів за кожну партію. На наступному етапі, згідно із Виборчим кодексом, відбуватиметься підрахунок голосів за конкретних кандидатів у списках кожної з партій. Після завершення процесу підрахунку ДВК складають протокол.
Далі ДВК мають вирахувати виборчу квоту (“ціна мандата”) – кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата при встановленні результатів виборів. Виборча квота обчислюється як ціла частина результату ділення загальної кількості голосів, поданих на підтримку усіх партій, на загальну кількість депутатських мандатів, що дорівнює кількісному складу Верховної Ради або відповідної обласної, міської ради.
Після цього для визначення кількості мандатів, отриманих “прохідними” політсилами в регіонах, комісії ділять кількість голосів, відданих за кожну з них, на “ціну мандата”. Ці мандати в регіонах розподіляються між тими кандидатами, які набрали в регіональному списку найбільше голосів у відсотках. Якщо виборці не підтримали конкретних кандидатів, а проголосували винятково за партію, то мандати розподіляють в затвердженому партією порядку.
Результати виборів встановлює ЦВК. На підставі протоколів, які приходять із ДВК, комісія рахує, перш за все, скільки голосів набрала кожна партія. Партії, що подолали прохідний бар'єр по всій Україні, беруть участь у розподілі мандатів.
Ухвалений Виборчий кодекс набуде чинності 1 грудня 2023 року.
Проєкт Виборчого кодексу, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах (№ 3112-1), ухвалений 7 листопада 2017 року у першому читанні.
29 травня 2019 року профільний комітет ВР рекомендував парламенту розглянути проєкт Виборчого кодексу в другому читанні.
6 червня парламент розпочав розгляд проєкту Виборчого кодексу (№ 3112-1) в другому читанні, до якого було подано 4568 поправок.
Народні депутати понад місяць розглядали поправки до кодексу, яких було внесено 4568. За словами Голови Верховної Ради Андрія Парубія, Виборчий кодекс – наймасштабніший законопроєкт парламенту VIII скликання.
11.07.2019