Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України".
За прийняття закону проголосував 291 народний депутат, повідомляє аґенція "Укрінформ". Жодна з партій демократичної опозиції – ані "Голос", ані "Євросолідарність", ані "Батьківщина" – не голосували "за".
Проєкт передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, котрі виключають норми щодо депутатської недоторканності. При цім пропонують передбачити особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо депутата.
Так, заборонено доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їхньої підслідності.
Кримінальний процесуальний кодекс пропонують доповнити статтею 482-2 "Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України". Так, відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом, вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральний прокурор.
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що, відповідно до закону, обмежують права і свободи народного депутата, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, також мають бути погоджені Генеральним прокурором.
Без дозволу слідчого судді, ухваленого на підставі клопотання, погодженого Генпрокурором, дозволено затримання народного депутата лише у випадку, якщо його застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
При цім закон передбачає, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, що передбачено Конституцією.
Народна депутатка від "Голосу" Олександра Устінова заявила під час брифінгу в кулуарах парламенту, що насправді законопроєкт не скасовує недоторканності, а навпаки "цементує" її.
"Є три ключових моменти, чому за цей закон не можна було голосувати і чому він "цементує" недоторканність. По-перше, щоб почати кримінальне провадження проти народного депутата, треба отримати дозвіл від Генерального прокурора… При цьому, якщо справа проти депутата, а Генпрокурор дозволу не давав, це створить правову колізію, після якої довести корупцію чи ще щось буде неможливо. Тому ми пропонували прописати в законі всі правоохоронні органи, які можуть розслідувати", – пояснила Устінова.
По-друге, народний депутат звертає увагу на те, що закон визначає, що накласти арешт на майно народного депутата неможливо у разі його відсутності на судових засіданнях з поважних причин.
"Депутату мають повідомити, що на його майно буде накладено арешт… Якщо депутат за ніч не переписав своє майно на когось, то він може просто поїхати за кордон і прислати довідку, що він хворий. І якщо він через поважні причини не з’явився до суду, то майна арештувати не можна", – уточнила представниця "Голосу".
Окрім того, Устінова додала, що при ухваленні закону Верховна Рада підтримала поправку №88 від "ОПЗЖ", згідно з котрою депутат звільняється від юридичної відповідальності на час виконання депутатських повноважень.
"Цю правку можна трактувати так, що поки депутат при виконанні повноважень, то він не несе жодної юридичної відповідальності – ані кримінальної, ані адміністративної, тобто будь-якої. А якщо депутат при виконанні повноважень, а це 5 років, то як ми збираємося притягати його до відповідальності? Саме тому цю поправку проголосував увесь зал, її не підтримав лише "Голос", – зауважила Устінова.
18.12.2019