Принстонська осінь

 

англійська римо принстонської осені

я дякую за дах і за запросини

за павичеве пір’я й клей павучий

провінцію книжкових шаф й цитати

коли Боб Дилан з піснею цикади

співзвучний – і поводиться як учень

 

це він співає про цикад і Принстон

які з’являються на мить – та прісно

залишаться в неточних римах мови

по кампусах – в бібліотечній тиші

вони в книжках – в землі – він їх напише

укривши снігом і листком кленовим

 

з дахів покритих паперовим воском

із поетичних книг з якими тоскно

тримається мій голос в мікрофоні

коли в театрі блимають софіти

як крила що не вміють лопотіти

як дихавишний клапан у тромбоні

 

коли Малдун розказує що Ларкін

був глухуватий що тримався лавки

і рими – схоже збитої з дощок

поезії англійської – що нею

з в’язкої маси він рядки посклеював

й зв’язав вузли із жовтого дощу

 

так чутно як прибори з мельхіору

накришать нам повітря – і з-над двору

який оточує самотній Palmer House

проллється дощ над Принстоном й лугами

ми знаємо – ми мовчимо – це з нами

ця мова шерхувата і ріпава

 

якісь фраґменти навколишніх селищ

яких ніким насильно не заселиш

річки для водопою – дощ для рими

сполученнями гайморових пазух

і рима – як орлиний гострий пазур

закріпить вірш – і дах його з дверима

 

платани вкрито в обладунки мантій

акумулятор відсирілий в авті

заводиться не зразу – в кілька спроб

поезія тримається на милицях

неточна рима точно не помилиться

як вказівник на північ на Нью-Йорк

 

 

23.11.2019