Піпетка з оптимізмом проти клізми з делірієм

Знайдена в інформаційному потоці перлина тішить, доки не підкидають ще пару шуфель гноївки. Огляд подій тижня в Україні

 

Суд тижня

 

 

Цивілізована Феміда довела, що політична доцільність і право сильного – то не для неї, бо навіть зі зав’язаними очима вона бачить букви закону, а все решта мала в носі. Тому Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що має юрисдикцію для розгляду справи "Україна проти Росії". Суд відхилив заперечення РФ щодо юрисдикції з Конвенції про протидію фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Людською мовою це означає, що в Гаазі таки розглядатимуть все, що накоїли росіяни в Україні за останні роки, і наслідки тих розглядів Кремлю не сподобаються.

 

Модератором процесу стала заступниця глави МЗС України Олена Зеркаль – що логічно, бо її шеф Вадим Пристайко чомусь будь-яку свою появу на публіці увінчує як не скандалом, то виникненням питання «що це було?». Зеркаль ж заявила, що рішення МКС може сприяти створенню спеціального трибуналу з розгляду справи про збитий росіянами авіарейс МН17.

 

"Це означає, що Росія буде нести відповідальність і має виправдовуватися перед Міжнародним судом за те, як вона постачала зброю в Україну, і те, що з нею відбувалося. Це означає, що і суд, і міжнародна спільнота будуть у змозі на власні очі бачити, що відбувалося, мати доступ до всіх матеріалів, тим більше, що це може мати вплив на подальше питання щодо розгляду створення того ж трибуналу [з розгляду справи про збитий MH17] у рамках Ради Безпеки ООН", – заявила дипломатка.

 

Тепер росіяни традиційно почнуть пісню акина про верховенство законів Федерації над міжнародним правом, перемішуючи це згадками про посмішки «Іскандерів», а українцям треба далі лупати скалу.

 

 

Опитування тижня

 

 

Поки довкола проблеми розведення військ на Донбасі ламалися списи, алебарди та інші бердиші, компанія «Нью імідж Маркетинг Груп» на замовлення «Дзеркала тижня» та Українського інституту майбутнього провела опитування мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей. Аборигени ОРДЛО виявилися аборигенами в найгіршому тлумаченні цього терміну.

 

Респондентам поставили запитання: "На вашу думку, хто несе відповідальність за конфлікт на Донбасі більше?" Результати були прогнозовані, бо населенню двадцять років промивали черепи мантрою про те, що їх «нікто нє слишит», а останню п’ятирічку там повноцінно розгулялася російська пропаганда. Але коли 95% опитаних вважають, що у війні винна "українська влада після Майдану", а 90% кажуть, що причиною військових дій були США, то треба робити висновки – і не диванним експертам, а тим у Києві, хто дуже хоче оперативно провести на тих територіях вибори.

 

Для повноти сюрреалістичної картини відмітимо, що серед тих, кого жителі ОРДЛО вважають причетними до війни, виявилися також "місцеві активісти Майдану" (85%), українська влада на чолі з експрезидентом Віктором Януковичем (80%) і Європейський Союз (76%), а найменш відповідальними за війну опитані вважають Росію (приблизно 28%) і "владу "ДНР/ЛНР" (менш ніж 30%).

 

Російські війська спокійно можуть вертатися в свої пскови і улан-уде, на Донбасі плацдарм готовий, а переговори в нормандському форматі будуть лише нагодою поговорити про щось.

 

 

Медіа тижня

 

 

Стосунки нової влади з медіацехом стали цапки ще на перших кроках тої влади. То керівник Офісу президента скаже, що для спілкування з народом «слугам» журналісти в якості посередника не потрібні, бо слуги самі в масових комунікаціях сенбернара з’їли, то прессекретар самого гаранта Конституції як мама-гуска затуляє свого шефа від людини з мікрофоном. Виправити ситуацію мала нещодавня чотирнадцятигодинна пресконференція Зеленського, але тепер знову щось пішло в не туди.

 

У парламенті відбулися слухання на тему "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", ознаменована ініціативою голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка вводити санкції проти збиткових ЗМІ. Щоб не відставати від колишнього керівника телеканалу «1+1», міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський (свого часу керував телеканалом СТБ) під час цих слухань заявив про необхідність введення кримінальної відповідальності за розповсюдження журналістами неправдивої та маніпулятивної інформації.

 

Коли політики меншого калібру виговорилися, сам президент підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким, зокрема, доручив Кабміну розробити стандарти новин. Коли акули пера завили про наступ на свободу слова і згадали орвелівську «1984», той же Бородянський розтлумачив усім занепокоєним, що в указі мали на увазі введення в законодавство понять "небезпечна інформація", "дезінформація" і "недостовірна інформація", що, на його думку, важливо в умовах інформаційної війни з РФ, і нічого страшного в тому нема.

 

Пікантності медійній ситуації додали обшуки в помешканні номінального власника телеканалу «Прямий» Володимира Макеєнка і реакція на них на самому каналі – у вечірній ефір забігли «ряжені» в камуфляж хлопці і зробили маленький гармидер.

 

Парламентарі та міністри з президентом думали, що вони роблять для ЗМІ щось розумне, – медійники думали, що вони роблять щось смішне. Хоча дієслово «думали» тут, напевно, недоречне.

 

 

З’їзд тижня

 

 

Партія «Слуга народу» продовжує переконувати, що прислів’я «Що скоро робиться – сліпе родиться» – то не про них, і провела свій з’їзд, який тривав близько години. На заході не був присутній президент України, який до партії як-не-як відношення має, з чого оглядачі зробили висновок, що Зеленський і його соратники ламатимуть дрова сепаратно: він –  на Банковій, на лінії розмежування чи на офіційних переговорах, а вони – де заманеться.

 

На  з’їзді обрали нового лідера партії народного депутата Олександра Корнієнка, бо колишній лідер Дмитро Разумков хоче глибше зануритися в спікерську діяльність. Корнієнко відразу включив турборежим і потішив усіх своїм баченням ідеології «Слуги народу» і її майбутнім.

 

По-перше: "Це буде щось між ліберальними та соціалістичними поглядами". По-друге: “Щоб партійний ліфт якісно працював, партія повинна бути сексі для кандидатів, повинна збуджувати. Якщо ми розгубимо рейтинг, ми не станемо збуджувати кандидатів”.

 

Зле, що новий головний «слуга» бачить можливість впрягти в одну фіру коня і трепетну лань, тобто об’єднати ліберальні і соціалістичні цінності в одну ідеологію. Добре, що слуги зі своїм лібертаріанством відносно молоді і музичної класики 80-х років минулого століття не знають. Бо могли б залучити до своїх процесів Мілен Фармер з її хітом Libertine  – і сексі, і євро інтегровано. Матимемо надію, що в цьому напрямку партія влади ще попрацює.

 

 

11.11.2019