Оголошено імена лауреатів Нобелівської премії з хімії.

Нобелівський комітет нагородив розробників літій-іонних батарей.

 

 

Нобелівська премія з хімії за 2019-й буде вручена Джону Ґуденафу (John B. Goodenough) з Техаського університету в Остіні, Стенлі Віттінґему (Stanley Whittingham) з Бінґемтонського університету (США) і Акірі Йосіно з приватного університету в японській Нагої. Про це в середу, 9 жовтня, повідомив Нобелівський комітет Шведської королівської академії наук в Стокгольмі. Науковців вшановано за розробку літій-іонних батарей.

 

«Ця легка, але потужна батарея, яка швидко перезаряджається, нині використовується у всьому, від мобільних телефонів до ноутбуків і електромобілів», – вказав Нобелівський комітет у поясненні свого вибору на офіційній сторінці у Twitter. Також наголошують, що такий тип батарей має можливість збереження значної кількості енергії, одержуваної від сонця і вітру. А це дозволяє звільнитися від використання викопних видів енергоносіїв.

 

Історія літій-іонних батарей почалася під час світової нафтової кризи в 1970-х. Тоді Стенлі Віттінґем розробляв нові методи в царині виробництва надпровідників і створив матеріал, який став чудовим катодом в літієвих батареях. Це був дисульфід титану, який на молекулярному рівні має комірки, де можуть утримуватися іони літію. У ролі аноду при цьому виступав літій, здатний активно вивільняти електрони. Так було створено перші батареї з напругою два вольти. 

 

Ґуденаф, фахівець в галузі матеріалознавства, вважав, що використання оксиду металу замість сульфіду дозволить значно розвинути потенціал катода. У 1980 році, після низки експериментів, він запропонував використовувати оксид кобальту. З його допомогою напругу вдалося довести до чотирьох вольтів.

 

1985 році Йосіно, ґрунтуючись на розробках Віттінґема і Ґуденафа, розробив перший комерційний зразок літій-іонної батареї – легкий і витривалий акумулятор, який можна перезаряджати сотні разів.

 

Нагадаємо, що 2018 року Нобеля з хімії присуджено американцям Френсісові Арнольду і Джорджеві Сміту, а також британцеві Ґреґорі Вінтеру за науковий внесок в розвиток екологічних технологій в хімічній промисловості.

09.10.2019