7 вересня у Великобританії помер всесвітньо відомий співак-бандурист, громадський діяч, почесний громадянин міста Надвірна Володимир Луців. Виконуючи волю Володимира Гавриловича, його поховають у рідному місті – Надвірній. Про це інформує на своїй fb-сторінці Надвірнянська міська рада.
Тіло Володимира Луціва прибуде з Лондона до Надвірної 26 вересня. Попрощатися, віддати шану померлому та провести його в останню путь можна буде з 08.00 до 13.00 у четвер, 26 вересня, в клубі «Нафтовик» НГВУ «Надвірнанафтогаз» (м. Надвірна, вул. Шептицького, 36). Похорон відбудеться о 13.00.
Володимирові Луціву було 90 років. 17 червня у Львівській філармонії з успіхом відбувся концерт «Повстанське танго» до його ювілею в рамках IV Міжнародного фестивалю ретромузики ім. Богдана Весоловського.
23.09.2019Для довідки:
Володимир Луців – український бандурист, концертний співак-тенор, виконавець дум та автор статей про бандуру – народився 5 червня 1929 року в Надвірній. Від матері Юлії Луців, яка дуже гарно співала і грала на гітарі, успадкував голос і хист до музики.
1944-го 14-річним юнаком опинився у Польщі, а вже восени того самого року працював у Німеччині. Там став наймолодшим учасником капели бандуристів імені М. Леонтовича (Госляр, 1947). Навчався вокалу в коледжі св. Трійці (Лондон, 1951-1952) та у консерваторії св. Кекилії (Рим, 1952-1957).
1948-го поїхав до Великої Британії. Три роки працював на текстильній фабриці та брав приватні лекції співу. Після трьох років праці за контрактом поїхав до Лондона і вступив до консерваторії «Трійці». Після двох років навчання поїхав у Рим, де після успішного складання вступних іспитів став студентом консерваторії Св. Кекилії з призначенням стипендії. Протягом п’яти років навчання виступив із концертами в Римі, Неаполі, Таранто (Катанії), по радіо й телебаченню, а також у Римській академії Св. Кекилії. Володів англійською, німецькою, італійською, польською, російською та частково французькою мовами. З Рима Володимир Луців повернувся до Лондона.
Професійна кар’єра пана Луціва розпочалася 1961 р., коли він презентував Англію на ІІІ Міжнародному європейському пісенному конкурсі в Бельгії, де здобув перше місце. Як професійний співак, Tino Valdi (артистичний псевдонім В. Луціва) працював у музичних ревіях, концертних шоу, радіо і телевізійних програмах. Виступав на престижних сценах Європи, США, Канади, Австралії. У супроводі оркестрів, хорів та бандури десятиліттями пропагував українські пісні й думи.
Демонстрував свій талант на всіх великих сценах Великобританії, а також перед королівською родиною. Гастролював у США, Канаді, Австралії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Бельгії, Ізраїлі, Австрії, Франції, Швейцарії, Швеції та інших країнах. Отримав чимало нагород – грамоти штату Массачуссетс від губернатора, «Золотий ключ» м. Клівленда, почесну грамоту Відділення культури Світового Конгресу вільних українців тощо.
Як співак записав п’ять платівок у 1960-1970-х роках. За дорученням проводу УГКЦ організував великі концерти у Львівській опері та Філармонії для відзначення 100-ліття від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та для вшанування перенесення праху Патріарха Йосифа з Рима до Львова (1992 р.).
У березні 1993-го отримав звання першого Почесного громадянина м. Надвірна, де народився й виріс. У травні того року став лауреатом Премії ім. Володимира Винниченка у Києві – за пропагування української пісні та культури у світі. Автор десятків статей про художників, митців, різних художніх ансамблів тощо.
1999 року з’явилася велика книга про Володимира Луціва «Від Бистриці до Темзи». 2001-го перевіз свою культурно-мистецьку спадщину в Надвірну – в Музей історії Надвірнянщини.
2002 року разом із групою культурно-освітніх діячів м. Надвірна заснував Культурно-мистецький фонд ім. В. Луціва. 15 серпня 2001-го відзначений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня від Президента України Леоніда Кучми. 17 січня 2008 р. Президент Віктор Ющенко вручив В. Луціву Орден «За заслуги» ІІ ступеня.
2007 року побачив світ компакт-диск «Володимир Луців. Найкращі пісні». Ці записи було зроблено в Лондоні та Швейцарії на початку 1970-х років з оркестрами Стіва Норберта та швейцарсько-італійським радіо «Люгано». Роком пізніше в Києві видали ще один СD «Володимир Луців. Пісні та думи».
Щороку Володимир Луців не лише відвідував Україну, а й активно займався громадською, культурно-просвітницькою роботою, поповнював фонди Музею історії Надвірнянщини новими експонатами, літературою тощо. Щиро вболівав за суспільно-політичну ситуацію в Україні та старався робити все, залежне від нього, для розбудови і процвітання Української держави.