Молодо-зелено: яким є уряд Гончарука

Отримавши підтримку 290 народних депутатів на першому ж засіданні Верховної Ради у четвер, Олексій Гончарук став наймолодшим прем’єр-міністром в історії України.

На момент призначення Гончарукові виповнилося 35 років – це рекорд серед попередників. Утім, Олексій не буде наймолодшим у своєму Кабінеті Міністрів. Разом із ним в уряді працюватиме ще четверо юних міністрів, двом із них навіть не виповнилося 30-ти.

Перел Гончаруком рекорд наймолодшого прем’єра належав попереднику, Володимиру Гройсману. Утім, на момент свого призначення 38-річний Гройсман вже сприймався як політик старої ґенерації – просто був наймолодшим серед посткучмістської плеяди. Колишнього прем’єра не зустрічали як реформатора чи технократа, він не мав стільки оплесків. Олексій же Гончарук заступає на посаду з безліччю авансів, з високим рівнем суспільної довіри. На відміну від попередника, він не стиснутий зашморгом партійних пут, сплетених у форматі широкошерстої коаліції.

Словом, Гончарукові пощастило стати тим головою уряду, якому нарешті випаде нагода будувати довготривалі стратегії, а не тільки гасити пожежі різноманітних криз. Якщо зможе.

Олексій – треба віддати йому належне – визнає: зараз у державі вже легше. Виступаючи перед депутатами, він згадував ті дні, коли ставив на Майдані намети. «Тоді на Майдані було страшно – я дуже добре пам'ятаю це відчуття. Зараз – ні. Зараз у цій країні не страшно. І це головний здобуток, який ми маємо після Майдану», – зауважив Гончарук.

Кандидатура Олексія Гончарука вийшла у фаворити десь посеред літа. Святкуючи свій день народження у липні, Олексій написав у Facebook: «Політ нормальний. Тепер "політаємо" на іншому рівні».

Вважали, що Гончарук має поважних конкурентів: Владислава Рашкована із Міжнародного валютного фонду, Андрія Коболєва та Юрія Вітренка із «Нафтогазу», ексміністрів Айвараса Абромавичуса та Олександра Данилюка. Втім, Володимир Зеленський вибрав на посаду прем’єра все ж таки Гончарука, підтримку котрого відчув іще з перших днів власної президентури – їздив з ним кобенити закарпатських митників і житомирських бурштинокопачів.

Про Гончарука говорили, що він є лояльним і надається для керування з Банкової. Саме це буцім і зумовило його злет у прем'єрське крісло. Водночас, Олексієві вдалося провести до складу уряду кількох колег, котрі посилюватимуть його суб’єктність у Кабміні, – він раніше працював в Офісі ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) з теперішнім міністром юстиції Денисом Малюською та міністром енергетики Олексієм Оржевим. Окрім того, на пост міністра освіти та наука стала давня подруга Гончарука Ганна Новосад.

Щодо пріоритетів, то Олексій Гончарук, виступаючи у Верховній Раді, назвав засадничим пунктом свого прем’єрства економічне зростання. Точніше, не так. Гончарук бачить, що перед державою є низка тяжких проблем: зовнішні борги, розбита інфраструктура, неремонтовані дороги, руїна в комунальному господарстві, відсутність енергоефективності, бідність, врешті-решт – війна. Але вважає: «Всі ці проблеми, які я перелічив, вирішуються економічним зростанням».

На погляд Гончарука, інструментами для досягнення зростання є здешевлення ресурсів (він вважає, що економіці можна дати імпульс, якщо здешевити кредити) і запровадження рівних для всіх правил. «Ми перестанемо дотувати неефективність, ми перестанемо платити надприбутки монополістам», – агітував за свою кандидатуру Гончарук.

Новий Кабінет Міністрів України промовляє до нас не лише прізвищами (про них – нижче), а й посадами. Проєктна структура Кабміну зазнала ґрунтовної реорганізації. Частину міністерств ліквідовано, частину – об’єднано, унаочнюючи нам пріоритети президентської та урядової політик.

У Кабміні є двоє віце-прем’єр-міністрів: за одним – європейська та євроатлантична інтеграція (Дмитро Кулеба), за іншим – діджиталізація (Михайло Федоров). Це, очевидно, свідчить про те, що ці напрямки – особливо важливі в діяльності уряду

Водночас, у Кабміні досі нема першого віце-прем’єр-міністра. Залишається невирішеним, чи Зеленський із Гончаруком шукатимуть урядовця для цієї вакансії, чи просто злегковажать портфелем. Пост першого віце-прем’єра, далебі, – не захцянка старих політиків, а вимога самої Конституції. Врешті, й сам уряд потребує мати виконувача обов’язків на екстрені випадки.

Утім, на тлі того, що Зеленський узагалі бажав відмовитися від віце-прем’єрів, то й двома віце-, вважаймо, можемо вдовольнитися. До речі, подейкують, що європейський керунок вдалося «перекрити» Кулебою лише завдяки тиску західної спільноти. І Оксана Маркарова зберегла посаду міністра фінансів теж завдяки доброму слову звідки треба.

Про «діджитальні» інтенції уряду свідчить не лише те, що Михайлу Федорову створили Міністерство цифрової трансформації, а й те, що посада міністра інфраструктури відійшла Владиславу Криклію, котрий зумів запровадити в Міністерстві внутрішніх справ низку доступних сучасних сервісів, а портфель міністра Кабміну замість типового «орговика» отримав засновник monobank'у Дмитро Дубілет.

Якщо ж продовжувати тему структури уряду, то в Україні відтепер нема окремих міністерств економіки та аграрної політики – замість них функціонуватиме глобальне Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (вся надія, що це вдасться поєднати економічному талантові Тимофія Милованова).

Химерно злилися докупи енергетика та екологія: замість Міністерства енергетики та вугільної промисловості й Міністерства екології та природних ресурсів буде Міністерство енергетики та захисту довкілля (його очолить Олексій Оржев, колишній співробітник Гончарука).

Іще химерніше припасувалися одне до одного культура та спорт – партія «Слуга народу» таки втілила в реальність концепт єдиного гуманітарного міністерства, котре очолив медіаменеджер із СТБ Володимир Бородянський.

Замість Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ буде Міністерство розвитку громад та територій, данина незавершеній децентралізації (його очолить Альона Бабак, колишня депутатка зі «Самопомочі»).

Коаліція вирішила облишити діяльність Міністерства інформації – хоча де-юре воно продовжує функціонувати, поки його не ліквідовано.

«Слуга народу» таки дослухалася до закликів зберегти міністерство для ветеранів, утім, вирішила поєднати його з МінТОТом – відтак, матимемо широкопрофільне Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (це відомство очолила ветеран АТО Оксана Коляда, рекомендована до призначення низкою фахових організацій).

Повторимося: наразі Кабінет Міністрів іще не здійснив реорганізації відомств. Відтак, посада міністра регіонального розвитку в нас діє паралельно з постом міністра розвитку громад. Постає колізія: якщо Мінрегіон забезпечений належною нормативно-правовою базою, а також приміщенням, штатом тощо, то новостворена інституція має лише заголовок.

Окрім того, залишається нерозмежованим функціонал перекроєних міністерств. Як іронізує один український експерт, нема нічого поганого в тому, що злили міністерства, але підкажіть: хто через півтора місяця запустить опалювальний сезон?

Новий уряд ліпиться в ейфорійній атмосфері, і учасники аж запалюються від бажання швидких і широких змін, без поблажок до чогось старого та колишнього. Втім, уже помітно, що в тому поспіхові програє процедура і страждають функції. «П'ять років Гавела» – це занадто велика розкіш.

За зовнішню політику стало спокійніше. З Мінська (чи з це з Парижа?) на Україну суне підозріла хмара, але з Дмитром Кулебою як віце-прем'єром і Вадимом Пристайком як міністром закордонних справ виникає певність, можна бути певним, що ми до бурі щонайменше готові.

Міністерство оборони вперше очолив дійсно цивільний міністр – Андрій Загороднюк. Колишній волонтер, він занурився в курс справ іще у проектному офісі при МОУ. Тепер ми й перевіримо, наскільки вдала ідея – розмежувати войовничий Генштаб ЗСУ та управлінське Міноборони фактично під час війни.

Володимир Зеленський, попри власну ідіосинкразію до «колишніх» і попри бажання люструвати всіх високопосадовців часів президентства Петра Порошенка, наважився залишити в складі Кабінету Міністрів Арсена Авакова. Для Авакова це вже третя каденція поспіль – в кабінетах Яценюка, Гройсмана, а тепер і Гончарука. Арсен Борисович провалив поліцейську реформу і беззмінно встряє у низку політичних та ментівських скандалів. Поза тим, Президент заявив, що бере в уряд Авакова під власну відповідальність, а сам Гончарук накреслює перед ним певні «червоні лінії» – очевидна подяка за гру міліції на боці Зеленського в часі виборів-2019.

Ну, але з тими аргументами, якими виправдовується Зеленський, уже точно не посперечаєшся: це вже ваша відповідальність, панство.

До речі, функція визначати «червоні лінії» належить не тільки вам...

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Прем'єр-міністр

Олексій ГОНЧАРУК

Попереднє місце роботи: заступник керівника Офісу Президента

Вік: 35 років

Освіта: Міжрегіональна академія управління персоналом, Національна академія державного управління, Києво-Могилянська бізнес-школа

Попередник: Володимир Гройсман

Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Дмитро КУЛЕБА

Попереднє місце роботи: Постійний представник України при Раді Європи

Вік: 38 років

Освіта: Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка

Попередник: Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації

Михайло ФЕДОРОВ

Попереднє місце роботи: народний депутат IX скликання, радник Президента

Вік: 28 років

Освіта: Запорізький національний університет

Попередник: новостворене міністерство

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства

Тимофій МИЛОВАНОВ

Попереднє місце роботи: член Ради Національного банку України, почесний президент Київської школи економіки

Вік: 44 роки

Освіта: «Київська політехніка», Києво-Могилянська академія, Київська школа економіки, Університет Вісконсин-Медісон

Попередник: Міністерство економічного розвитку і торгівлі – Степан Кубів, міністр аграрної політики та продовольства – Ольга Трофімцева

Міністр юстиції

Денис МАЛЮСЬКА

Попереднє місце роботи: народний депутат IX скликання, фахівець з розвитку приватного сектора у BRDO

Вік: 37 років

Освіта: Київський університет ім. Шевченка, Університет Лондона

Попередник: Павло Петренко

Міністр фінансів

Оксана МАРКАРОВА

Попереднє місце роботи: міністр фінансів

Вік: 42 роки

Освіта: Києво-Могилянська академія, Університет Індіани

Попередник: перепризначена

Міністр енергетики та захисту довкілля

Олексій ОРЖЕЛЬ

Попереднє місце роботи: народний депутат IX скликання, керівник енергетичного сектора у BRDO

Вік: 35 років

Освіта: Інститут енергозбереження та енергоменеджменту «Київської політехніки»

Попередник: Міністерство енергетики та вугільної промисловості – Ігор Насалик, Міністерство екології та природних ресурсів – Остап Семерак

Міністр інфраструктури

Владислав КРИКЛІЙ

Попереднє місце роботи: народний депутат IX скликання, керівник Головного сервісного центру МВС

Вік: 32 роки

Освіта: Київський університет ім. Шевченка

Попередник: Володимир Омелян

Міністр розвитку громад та територій

Альона БАБАК

Попереднє місце роботи: народний депутат VIII скликання

Вік: 49 років

Освіта: Київський педагогічний інститут іноземних мов, Old Dominion University (Вірджинія, США)

Попередник: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ – Геннадій Зубко

Міністр освіти та науки

Ганна НОВОСАД

Попереднє місце роботи: народний депутат, директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міносвіти

Вік: 29 років

Освіта: Києво-Могилянська академія, Університет Маастрихту

Попередник: Лілія Гриневич

Міністр охорони здоров’я

Зоряна СКАЛЕЦЬКА

Попереднє місце роботи: голова правління Української медико-правової асоціації

Вік: 39 років

Освіта: Києво-Могилянська академія, Університет Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Union Graduate College (Скенектаді, США)

Попередник: Уляна Супрун

Міністр культури, молоді та спорту

Володимир БОРОДЯНСЬКИЙ

Попереднє місце роботи: голова правління ПрАТ «ММЦ СТБ», радник Президента

Вік: 45 років

Освіта: Київський національний економічний університет

Попередник: Міністерство культури – Євген Нищук, Міністерство молоді та спорту – Ігор Жданов

Міністр соціальної політики

Юлія СОКОЛОВСЬКА

Попереднє місце роботи: USAID/ Deloitte Project

Вік: 34 роки

Освіта: Київський національний економічний університет, Joint Vienna Institute

Попередник: Андрій Рева

Міністр внутрішніх справ

Арсен АВАКОВ

Попереднє місце роботи: міністр внутрішніх справ

Вік: 55 років

Освіта: Харківський політехнічний інститут

Попередник: перепризначений

Міністр оборони

Андрій ЗАГОРОДНЮК

Попереднє місце роботи: член Проєктного офісу реформ Міністерства оборони, радник Президента, член наглядової ради «Укроборонпрому»

Вік: 41 рік

Освіта: Київський університет ім. Шевченка, Saïd Business School (University of Oxford)

Попередник: Степан Полторак

Міністр закордонних справ

Вадим ПРИСТАЙКО

Попереднє місце роботи: заступник керівника Офісу Президента

Вік: 49 років

Освіта: «Київська політехніка», Українська академія зовнішньої торгівлі

Попередник: Павло Клімкін

Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Оксана КОЛЯДА

Попереднє місце роботи: заступник міністра у справах ветеранів

Вік: 39 років

Освіта: Львівський державний університет внутрішніх справ, Національний університет оборони

Попередник: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – Вадим Черниш, Міністерство у справах ветеранів – Ірина Фріз