З глибоким смутком мистецьке середовище України сприйняло вістку про те, що сьогодні в Києві після тривалого лікування онкологічної недуги померла Наталія Космолінська – незмінна упродовж шести років редакторка сторінки «Штука» на Zbruči, журналістка, знана критикиня та історикиня мистецтва.
Про цю недугу ширша громада довідалася на початку року, коли було влаштовано мистецький аукціон-марафон для збору коштів на лікування Наталі. Але насправді вона вже до того три роки стоїчно боролася із невблаганною хворобою. На лікування покладали надії близькі та рідні, друзі, знайомі та незнайомі, які знали її як авторку публікацій. Однак, попри загальні сподівання, поліпшення стану здоров’я, на жаль, не настало. Недуга взяла гору. Наталя відійшла, але не здалася. До останнього вона справувалася, намагаючись не обтяжувати нікого своїми проблемами, хоча усвідомлювала всі перспективи перебігу хвороби. Не драматизувала, не впадала у відчай, підтримувала друзів на позитиві, але давала чіткі розпорядження на завершення справ.
Усі її справи були світлими і творчими: чи то книжки з культурного менеджменту, усне рецензування художніх виставок, викладання спецкурсу «Мистецька культура й критика» в УКУ, чи створення ОСББ у будинку, де мешкала.
Зачарована Львовом, куди потрапила наприкінці 1980-х і з яким пов’язала до останку свою долю, сторицею віддячилася цьому місту дослідженнями його історії й культури, що були як розпорошені численними публікаціями у періодиці, так і побачили світ окремими виданнями у співавторстві з Юрієм Охріменком. Залюбки водила екскурсії, розповідаючи гостям міста нетривіальні історії й розкриваючи перед ними приховані цікавинки завулків, що не лежали на збитих туристичних шляхах.
Знала про Львів багато. Чимало із тих знань перейняла від св.п. Миросі Майорчук (незабутньої журналістки Мар'яни Чорної), котра не тільки сприяла Наталі та її чоловікові у здобуванні освіти, а й усіляко допомагала Наталі, коли та дуже рано овдовіла, залишившись сама із двома малолітніми дітьми. Своїх доньку та сина Наталя також виховала у любові до Львова, давши їм гарну мистецьку освіту та творчу професію. Саме хрещена мати цих дітей Мирося Майорчук як реставраторка, співробітниця Національного музею у Львові і безкомпромісна журналістка поставила Наталі високу планку в інтелектуальному служінні обраній справі. Наталя навчалася постійно: спершу в Київському інституті культури на бібліотечному факультеті (1982-1986), згодом у Київській академії мистецтв і архітектури на факультеті історії і теорії образотворчого мистецтва (1988-1994). А ще дисциплінувала себе самоосвітою, поглибленим вивченням процесів, які відбувалися у творчих колах Львова на зламі суспільного ладу.
Окрім того, що Наталя Космолінська регулярно друкувалася у «Поступі» та інших газетах, вона працювала редактором і журналістом на Львівському радіо, де створила понад 800 авторських науково-популярних програм. Її огляди сучасного мистецтва, архітектури та дизайну прикрашали журнали «Салон», «Архідея», «Об’єкт», «Декор», «Міжнародний туризм», «Welcome to Ukraine», «City Life», «Ї», «Art Ukraine». Сама ж вона виступила співзасновницею і головною редакторкою таких ілюстрованих львівських журналів, як «AZ-art» та «Real Home». А торік видала у співавторстві із Іриною Магдиш книжку «Гра в музей».
Вона неабияк уміла дружити, наповнюючи дружбу світлом пізнання і доброти. Щедро ділилася книжками, знаннями, емоціями, переживанням і відчуттям краси. Трималася гідних принципів. Розуміла тварин і опікувалася ними. Знаходила радість і задоволення у праці. Була незлостивою й поблажливою до слабини інших, проте не терпіла неробства. Запам’яталася тендітною, легкою на підйом, готовою до нових мандрів, виправ, відкриттів.
Особистими контактами вона, працюючи заступницею директора Львівського палацу мистецтв, з’єднувала творчі середовища Києва, Хмельницького, Вінниці, Одеси, Харкова. І далі за кордон також. Мало який вернісаж у львівських галереях і музеях відбувався без її присутності. Мала хист і виплекану аналітичність у систематизування мистецької інформації, добрий смак і відчуття стилю.
Її останні зусилля були присвячені роботі в Інституті стратегії культури, зокрема підготовці цьогорічного Конгресу культури. Цей форум інтелектуалів відбудеться без неї, але за і з її ідеями…
14.08.2019