(Спостереження з життя).
Много галицьких Українців, яким судилося отсе вже третій місяць подорожувати, нарікає на "страждання й терпіння" та на се, що ними ніхто не хоче заопікуватися. Відома річ, що хто на других нарікає, все винен сам та винна його непорядність. Щоб на будуче хоч в части усунути ті "страждання та терпіння", позволимо собі подати кілька практичних вказівок.
1) Вибираючися в дорогу, треба вміти предвидіти, що нам в дорозі буде потрібне. Найлекше се коли уявиш собі, як дома одягаєшся та живеш в неділю. Отже: вдягаєш чисте білля — відложи в клунок відповідню скількість білля, одягаєшся — відложи що можеш взяти з одежі памятаючи, що зимно й дощ не помине тебе в дорозі, бриєшся — запакуй прилади до голення, мнешся — бери мило й ручники. Їш снідання — бляшане горня й ложку і харчі, які тільки можеш взяти. Тоді не нарікатимеш в дорозі, що ти змерз та що голяр бере за бриття 20 гривень і ти тратиш в місяць на само бриття 150 гривень або що в темнім мусиш сидіти, не взявши свічки!
2) В дорозі на нікого не надійся! А знай, що весь твій нарід оставлений сам собі, а в тім народі ти! Не сподівайся, що прийдеш в село — а там вже жде на тебе хліб і харчі, прийдеш в місто там мешкання і т. д. Ти сам те все мусиш собі постачати. В твоїм клунку мусить бути запас цукру і чаю. Не стало правдивого чаю, не купуй підрібок, а спали в ложочці трошка цукру. Як зчорніє, розпусти теплою водою й маєш чай, за який платиш 6 гривень. Виїжджаючи з міста, купи все мяса, щоб в дорозі зварити росіл, в селі купи знов курку, обід чи вечера коштувати мусить тебе найбільше 20 гривень, будеш ситий і не нарікатимеш на страждення. Коли не можеш роздобути хліба, купуй муку, або мамалиґу, а як і того не дістанеш, купи збіжа, або кукурудзи. А се вже чей знаєш, як із збіжа робиться муку. Памятай далі, що суть ріжні екстракти, ті повинні бути резервою у тебе; отже з молока, какао і т. д. При дорозі росте кмин, не лінуйся, злізь з воза, нарви й насуши, а нераз матимеш безплатне смачне снідання. Росте й миляний корінь, що цвіте білими китицями й заступять тобі мило, і липовий цвіт і т. д.
3) Подорожуй в дібранім товаристві і все старайся, щоб товариство мало з тебе як найбільше хісна. Отже будь учинний. Колиж трафиться, що товариш, який має місце, — не прийме тебе на ніч мимо твоєї просьби, закуси уста і жди, аж він прийде до тебе, щоб ти дав йому їсти. Тоді відмов, бо тільки так з хама зробиш чоловіка. Коли знаєш приміром коли в перше стали уживати на Україні папір, оповідж в дорозі своїм товаришам, на те й вони стануть пригадувати собі цікаві річи, які знають, тим чином: найперше не дармуєш, а потім в дорозі не читаєш ти нічого, відстаєш від культури, колиж кождий з товариства стане розказувати, що пережив цікавого або навчився — і ти навчишся много. Звертай увагу на краєвиди, пригадай собі, що вчився коли, щоб вернувшися домів, привіз знання і вмів розказати, який старий та богатий наш край, чим збудиш любов та пошану до рідньої землі.
4) По прибуттю на місце, перше мусиш зробити: знайди собі хату. Шукай її там, де инші не шукають, отже коли не знайдеш в місті, шукай на передмістю. І памятай: є між нами одні такі, що від першого дня все мають мешкання, инші не мають їх ніколи, а сидять на возах, коли погода, під возами коли дощ..! Як знайшов хату або шопу, берися зараз до роботи, бо памятай, що роботи всюди повно що солідний робітник знайде її все. Роботу бери в першій хвилі яку тільки можеш захопити, отже хоч маєш укінчений і універзитет, не стидайсь взяти й полення грядок в універз. городі в Камянці, бери нині, бо завтра можеш не знайти і того. Заприсягни собі, що всіми силами душі боронитисямеш, щоб не попасти між "щочувайків". Се такі тупоуми, що самі нічого не роблять, а в одно ходять по вулицях, нищать черевики і кождого знакомого питають: що чувати нового? — Довідавшися якусь нісенітницю, ось прим. що Поляки відступають по Сян, щочувайко без хвилі застанови тішиться, що верне до своїх перин і свою новину подає такому другому, як сам. Бережись, щоб ти ним не стaв, а то до ріднього краю вернеш ще дурнійший, як його покинув.
[Стрілець 03.08.1919]
03.08.1919