Недавно був в "Дѣлї" уміщений комунікат управляючої ради товариства "Гуцульска Спілка промислова" в Коломиї з поясненєм теперішного стану сего товариства. Комунікат сей пригадав ширшим кругам нашої суспільности, що интересують ся розвоєм наших народних підприємств, о истнованю сего товариства і дав нагоду дещо про него близше довідатись і сим вдоволив многих, бо заснованє єго принято свого часу патріотичними кругами вельми симпатично.
Позаяк в комунікатї тім згадано між иншим також і о тім, що я справами товариства "Гуцульска Спілка промислова" заинтересував ся і обняв контролю над єго дїловодством, уважаю своїм обовязком висказати о справах сего товариства бодай отсих слів кілька.
Товариство "Гуцульска Спілка промислова" заснована в столици Покутя в Коломиї 1886 року за иніціятивою п. Иларіона Гарасимовича людьми в переважнім числї місцевими, интересуючими ся богатим домашним промислом гуцульским. Цїль иніціяторів була: підпомогти тому домашному промислови в єго розвою через познакомленє людей, займаючих ся ним, з новими приладами, улекшаючими их продукцію і через улекшенє набувати сі прилади, а головно, щоби надати тим виробам властиву вартість і так хоронити промисловцїв Гуцулів перед визиском жидівского елєменту, котрий мов ті павуки розснував сїть свою на цїлу Гуцульщину. Цїль благородна і патріотична, длятого заснованє сего товариства принято симпатично, тим симпатичнїйше, що заснували єго люде жиючі між тим народом, котрий промисл свій домашний розвинув в певних галузях аж до артизму, а котрого працю використують безмилосердно паразити. З уваги на цїль сего товариства займало оно мене від самого заснованя і займає нинї.
Директор "Спілки" п. Гарасимович сходив — що так скажу — Гуцульщину, навязуючи купецкі зносини "Спілки" з промисловцями, в наслїдок чого нарід почав горнути ся до склепику товариства: одні, щоби вироби свої продати, нове начинє купити або замовити; другі, щоби потрібну річ собі купити. В склепі "Гуцульскої Спілки" спродавано і спродає ся вироби від найпотрібнїйших в ужитку домашнім до виробів славнозвістних Шкрибляків і их учеників. "Спілка" навязала купецкі зносини з столичними музеями промисловими, як з лондоньским і віденьским, а "Народна Торговля" і "Краєвий базар" у Львові згодили ся приймати товари єї в комісову розпродаж. Товариство удержувало кілька хлопцїв сїльских, котрі на мотивах Шкрибляківских почали виробляти прегарні предмети люксусові і в короткім часї кількох з них стало правдивими артистами в тім заводї, знайшли роботу яко декоратори, сницарі у перворядних львівских столярів, а роботи их украшають не оден предмет на виставі краєвій. "Гуцульска Спілка" дала тим почин до взірцевого варстату столярского в Коломиї, котрий перед двома роками перейшов під заряд краю, а з сим шкільним роком переходить в заряд держави.
Однак наколи запитає хто, яким капіталом розпоряджає "Гуцульска Спілка", я завагав би ся дати зараз відповідь, бо соромно стає. Притиснений запитанєм — відповім: майже нїяким, — бо що-ж се за капітал 1000 зр. на таке підприємство? І се головна причина, за-для котрої "Спілка" анї о крок дальше поступити не може; се причина, за-для котрої "Спілка" не може не тілько розвинути дальшої акції, але не може навіть удержувати зносин купецких зі згаданими висше музеями та "Народною Торговлею", бо просто сказавши, не має що в коміс давати, наколи зважимо тую обставину, що Гуцулови треба за виріб єго заплатити зараз, а на проданє треба ждати. Брак відповідного капіталу оборотового унеможливляє більші закупна, унеможливляє даванє завдатків на роботи, в наслїдок чого промисловцї-Гуцули змушені знов вступати в зносини з жидами. Що се дуже некористно впливає на розвій гуцульского домашного промислу і некористно впливає на моральну сторону самих Гуцулів, кождий легко зрозуміє.
Друга важлива сторона "Спілки" була та, що майже всї єї справи адміністіраційні спочивали в одних руках директора. Тим висказом не маю наміру докоряти в чім-небудь директорови "Гуцульскої Спілки", але коли се тут наводжу, то тілько з оглядів прінципіяльних і з уваги на те, що власне тепер почав ся досить оживлений рух в засновуваню товариств фінансових. Ми дожили сумного приміру на звістнім "Заведенію", де, хоть було звичайно трох директорів, фактично все спочивало в руках Михалка, а прочі члени дирекції і цїла рада управляюча слухала безвзглядно голосу Михалка і приймала на-слїпо проєкти й зарядженя єго, зовсїм не входячи в суть річи. До чого довів сей спосіб адміністрації, знаємо всї дуже добре. Що директор якогось заведеня може знати відносини єго докладнїйше нїж члени ради управляючої, се річ певна і природна, але чоловік все єсть тілько чоловіком і може легко в поглядах і проєктах своїх милити ся. Однак коли над певною справою застановляє ся більше число людей, хоть в части обзнакомлених з дотичною справою, певнїйше можна допустити, що дїло передискутоване може мати реальну підставу. Впрочім гадка гадку родить так, що з одної справи може вивязатись друга, може й важнїйша першої.
Пильний, зручний а совістний та посвятившій ся справі директор поведе дїло добре; недбалий або несовістний директор убє хоть-би найкрасшу справу в короткім часї, наколи не має над собою сталої розумної ради і точної контролї чи то поодиноких людей чи цїлої ради управляючої. Досвід показав, що система управи, заведена в "Народній Торговли", хоть не єсть ще идеально доброю, але єсть практичною, бо анї дирекція, анї рада управляюча взаїмно себе підпираючі в роботї, а дирекція в своїх чинностях під неустаючою контролею головного комітету контрольного і ради управляючої стояча — дармувати не можуть. Засїданя ради управляючої, відбувані в певних наперед означених речинцях, з одної сторони змушують дирекцію і референтів до точного полагоджуваня поручених справ, а з другої сторони зневолюють саму раду до полагоджуваня в своїм часї внесень дирекції, бо всяке дїло, а особливо дїло фінансове вимагає скорого полагодженя, наколи справи мають мати хід нормальний. Систему сю заведено сего року також в управі "Гуцульскої Спілки": роздїлено функції між членів дирекції [неплатних], за полагодженє котрих кождий за себе і всї разом відповідають і взаїмно себе контролюють, заведено також правильні що місяця засїданя ради управляючої, на котрих дирекція здає справу зі своїх чинностей і дістає инструкцію що-до дальшого веденя дїл.
Сталий урядник "Спілки" п. Герасимович, котрий з уваги на вагу задачі, яку має сповнити се товариство, зрік ся всякої участи в товариствах не фінансової натури і постановив посвятити свій труд і час тілько справам "Спілки", веде дїл товаровий. Члени дирекції ведуть справи грошеві. Засїданя ради управляючої відбувають ся від часу переведеня реорґанізації управи товариства правильно під проводом заступника голови Впр. о. Николая Лепкого. Несподїване шконтро майна товариства, яке перевів я в перших днях липня сего року, показало окрім точности в веденю дїл товариства і се, що переведена реорґанізація в управі показала ся і тут практичною.
По сих кількох увагах що-до внутрішних справ товариства "Гуцульска Спілка" поверну назад до єї справи фінансової, а повертаю тому, бо окрім контролї приняв я на себе й обовязок придбати товариству і нових членів, а тим самим збільшити капітал оборотовий, а не розпоряджаючи на стілько свобідним часом, щоби удатись до поодиноких патріотів наших, відкликуюсь сею дорогою до загалу не именем товариства, але именем моїм власним. Чи се менї удасть ся, залежати буде від того, чи патріотична часть нашої суспільности порозуміє вагу сего товариства, чи може віднесе ся до справ єго а тим самим до справи гуцульского промислу домашного рівнодушно. Наколи зростом і розвоєм наших економічних товариств одушевляємось і видимо в тім розвою красшу нашу будучність, і то будучність не вижебрану але здобуту нашими власними силами, тогди вистане хоть-би отсих кілька слів, щоби патріоти наші доставили зарядови "Гуцульскої Спілки" титулом вкладок членьских кілька тисяч зр. зі словами щирої заохоти до невсипущої працї. Коли-ж би у нас хибло сего одушевленя і тої віри, — поклик мій зістанесь без успіху, а тогди треба буде шукати иншого способу, щоби "Гуцульска Спілка" могла сповнити се, до чого она зобовязала ся після интенцій основателїв. Дихати може она й нинї, ведена рукою вправною, але она повинна жити, і то житєм повним, які жиють "Народна Торговля" та "Днїстер". Удїл установлено низькій, бо тілько пять зр., однак кождий член може мати більше удїлів [се було-б дуже пожадане]; вступне платить ся без огляду на число удїлів 50 кр.; порука ограничена. На уплачені удїли виставляє заряд товариства книжочки членьскі. Адреса товариства: "Гуцульска Спілка промислова" в Коломиї.
На тім кінчу і сподїваю ся, що Вп. патріоти наші розважать порушену мною тут справу і численним приступленєм в члени сего товариства додадуть єму нового житя, щоб і оно стало на сильні ноги побіч инших наших товариств. Товариства наші — се наші здобутки, се хвала наша й сила наша!
Дѣло
02.08.1894