Урбані-Келлєр.

Урбані-Келлєр*), Урбані-Келлєр!

Ах, не один я лишив там гелєр,

І не один я там випив трунок

Під "Dich ich liebe", під поцілунок.

***

О, Гумберт Мольдгейм! хто ще знайшов би,

Без тебе, майстре, ці катакомби?

Хто обернув би сумну пустелю

В корчму привітну, в ясну оселю...

***

...Вечірня сутінь серпанком в'ється,

Вино злотисте промінням ллється,

Пташки-віденки щебечуть грають,

І, наче крила, їх руки мають.

***

Летять роями голодні шлунки,

Як жар горячі їх поцілунки,

Уста шепочуть: "Люблю, кохаю...

Тебе, чи иншу — хіба я знаю!...

***

Урбані-Келлєр, Урбані-Келлєр!

Ах, не один я лишив там гелєр,

Колиб не Келлєр, колиб не злидні,

І досі б жив я в веселім Відні.

*) середньовічна винниця у Відні.

[Воля, 26.07.1919]