З Самбора.
Кождий, хто бував по наших сїльских церквах, мав нераз нагоду видїти образи в хоругвах без всякої естетичної вартости, а часом навіть обиджаючі чувства реліґійні. Ново-заложене товариство для виробу і продажи риз церковних в Самборі виробляє також хоругви, однак замість підпирати наших малярів і плекати штуку, товариство спроваджує до хоругов і плащениць готові образи ремісничої роботи з Райхенберґа в Чехії і обшиває их в дорогі матерії і ґальони.
На засїданях як Дирекції так і ради надзираючої звертав я увагу на сю неправильність, однак без успіху, бо піднесено заміт, що образ в Райхенберзї коштує 10—15 зр. а наш артист жадає за сам образ 50—100 зр., тимчасом селянин часто хоче мати хоругов за 25 зр., отже треба конче такі хоругви виробляти. Мимо того, що сей заміт єсть нїби оправданий, можна се зло, яке у нас глубоко закоренило ся, усунути. За фелони платять у нас охотно по більшій части 100—150 зр. а нераз і дорожше, тимчасом на хоругви жалує ся грошей, хоч красний образ в хоругві має тревальшу і більшу вартість, як фелон і становить постійну окрасу церкви. Кромі того треба і се зважити, що гроші видані за дорогі фелони йдуть в великій части за границю, а гроші видані на вимальованє образів лишались би в краю, а крім того дана би була нагода зарібку нашим малярям. Длятого, хто хоче справити хоругов або плащеницю, не повинен жалувати кількадесять зр. Найлучше буде: замовити образ у одного з наших лучших малярів а відтак переслати єго до Самбора до згаданого товариства для обшитя відповідною матерією. Такій спосіб поступованя богато причинить ся до розвою нашого питомого малярства реліґійного. При тім не можу здержати ся від одної замітки. Наші люде, замовляючи образи навіть у лучших малярів, не лишають им свободи, а жадають майже все, щоби образи були мальовані в візантійскім стилю після певних стереотипних форм. В тім власне лежить причина застою малярства реліґійного у нас. Цїлею всякої штуки, отже і малярства, єсть: вірно відтворювати природу — в тім напрямі не можна маляря обмежати і длятого то малярі новочасні не малюють на золотім тлї, не роблять золотої авреолї навколо лиця святих, бо святість повинна пробивати ся з лиця. Даймо малярям свободу, а й наша штука зацвите.
Однак щоби і жертволюбивим біднїйшим людям дати нагоду заспокоїти их бажаня, то виїмково можна також купувати хоругви з вишиваними образами, бо ті дешеві а при тім і красні. Дуже практичні і тревалі є н. пр. хоругви з чорного сукна з білим або золотим хрестом, до похоронних обходів дуже відповідні, а коштують лише кільканацять зр. Такі хоругви повинні би заступити з часом хоругви з образами тандитної роботи, а виробляє их також товариство в Самборі.
Дѣло
02.07.1894