У черзі зорганізованого Українським Центральним Комітетом артистичного турне українських театрів по Німеччині, відбувся 18. ц. м. у Відні виступ театру малих форм "Веселий Львів" під дирекцією З. Тарнавського, а під мистецькою кермою режисера В. Шашаровського диригента В. Цісика та балетмайстра К. Янушковського.
По виставах "Наталки Полтавки", "Запорожця за Дунаєм", цей новий вечір — у протиставленні до попередніх вистав — легкого, веселого жанру, на зразок европейського варієте, культ якого такий дуже поширений, зокрема у Відні, мав куди трудніше завдання, ніж його попередник, Станиславівський театр. Бо поскільки така річ, як "Наталка Полтавка" — тут у Відні, ні ніде інде на чужині не має до нас і не може мати конкурента, то в ділянці мистецтва театральної всячини саме y наших еміґраційних центрах в Европі конкурентів простo не почислиш — і то яких конкурентів! Отим-то й так цікаво було нам подивитися на перший виступ "Веселого Львова" та побачити yкрaїнське оформлення сценки. І мусимо признати, що добір виконаної програми відповів жанрові театру веселої всячини, всячини назагал узгідненої режисерією задовільно і принадно так, що кожна з поодиноких точок мала свій рівень, а в цілості вистава увінчалася — як це виявили оплески залі, — голосним успіхом. Деякі точки, як ось, напр., "Вальс" — балет (Т. Янушковська з балетним ансамблем), "Балетна сцена з Кордови" (Т. і К. Янушковські) та "Помагай Біг, дівчата" (ансамбль і солісти), були виведені так, що могли б стати прикрасою програми і кожного віденського варієте, особливо чарівний вальс балету. Знову деякі інсценізації "Куди їдеш, Явтуше" (Л. Шашаровська і А. Муратів), далі ж "Ой не ходи Грицю" (Лаврівська, Муратова, Муратів, Лаврський, Зорич) та "Добрий винахід" (Шашаровський, Муратів і Зорич), викликували, правда, раз-у-раз сальви бурхливого сміху, але може завдяки дещо надто яскраво підкресленій лінії сценічної карикатури. Зате ж всі співані і танкові точки зберігали вдатно рису легкого, погідного гумору, при чім як куплетист визначався Ю. Лаврівський. Не мало гумору і в промовах елегантного заповідача — дир. З. Тарнавського, — який зумів зараз з початку нав'язати живий контакт зі залею, що завдяки йогo веселим промовам протривав аж до самого кінця вистави. Тільки, чи не забагато, як на Відень!! — говорилося про спекуляцію?.. Позатим деякі завваги й алюзії були навіть блискучі. Словом: першій вечір тeaтрy "Веселий Львів" у Відні вдався і був знову одним з пам'ятних моментів у життю української громади тут, як це зазначив голова УНО y cвoїй привітальній промові, передаючи артистам на відкритій сцені розкішну китицю квітів на привітання і подяку.
Оркестра під орудою диригента Цісика держалася добре.
Краківські вісті
27.06.1944