У Києві у Володимирському соборі з ініціативи владики Філарета відбулося зібрання частини ієрархів, священників та мирян колишньої УПЦ Київського патріархату. Учасники назвали його "помісним собором" і постановили відновити діяльність патріархату.
Про це повідомляє "BBC News Україна".
"Українська православна Церква Київського патріархату зареєстрована державним органом та продовжує своє існування і діяльність на благо українського народу і Української держави", – йдеться в постанові "собору".
Також учасники зібрання постановили скасувати постанову про ліквідацію УПЦ КП, яку ухвалили 15 грудня 2018 року, перед тим як Київський патріархат став частиною Православної Церкви України.
"Без умовної ліквідації Київського патріархату не могло бути об'єднавчого собору українських церков 15 грудня 2018 року і надання Томосу про автокефалію", – йдеться в тексті постанови "собору".
Учасники зібрання вважають, що Томос про автокефілію, який Вселенський патріарх надав ПЦУ, не відповідає таким у інших автокефальних Церков, а тому "ставить ПЦУ у залежність від Константинопольського патріархату".
У рішенні "собору" також зазначено: "УПЦ КП продовжує бути власником всіх коштів, всього майна (рухомого і нерухомого), придбаного за власні кошти, або переданого їй державними органами, або органами місцевого самоврядування, включаючи храми, монастирі, учбові заклади та інше згідно з договорами й угодами. Всі банківські рахунки є рахунками Київської патріархії як юридичної особи".
Помісний собор – зібрання церковних архієреїв, священників та мирян, який може схвалювати стратегічні рішення в Церкві та скасовувати рішення синоду.
Православна Церква України на чолі з митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм назвала захід "самовільними й позастатутними зборами невизначеної групи неуповноважених осіб".
Там наголосили, що Філарет не має права одноосібно збирати помісний собор ні за чинним статутом ПЦУ, ні за колишнім статутом УПЦ КП.
У заяві ПЦУ напередодні "собору" вказували, що всі організатори та учасники цих зборів будуть відділені від автокефальної Церкви "з усіма канонічними та юридичними наслідками".
Більшість нинішніх ієрархів ПЦУ, які раніше належали до неканонічного Київського патріархату, проігнорували зібрання Філарета.
На "помісний собор" УПЦ КП прибуло лише кілька єпископів з понад 40, які до неї раніше належали.
"Собор" провели у колишньому головному храмі УПЦ КП – Володимирському соборі, настоятель якого, протоієрей Борис Табачек, є прибічником та давнім соратником Філарета.
Зокрема, до Володимирського собору з Росії приїхали митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф та його вікарний єпископ Петро (Москальов).
У РФ існують декілька православних парафій, які належали до УПЦ КП, ними керують саме ці ієрархи.
Перед початком "собору" у Володимирському храмі було не більше як десяток священників та 50-70 мирян.
Про намір скликати собор з метою відновити Київський патріархат Філарет офіційно заявив 11 червня на спеціальних зборах інтелігенції.
"Ми скликаємо помісний собор, на якому не затвердимо рішення того собору, який був 15 грудня 2018 року (Помісного собору УПЦ КП 15 грудня, який ухвалив рішення про саморозпуск задля входження в ПЦУ, – Z). Значить, він для нас не є обов'язковим. Цим ми покажемо, що Київський патріархат був, є і буде. Собор ми скликаємо на 20 червня", – сказав Філарет.
Колишній патріарх Філарет не визнає того, що Київський патріархат 15 грудня зранку провів помісний собор і ухвалив рішення про саморозпуск, щоб одразу влитись до автокефальної Православної Церкви України.
Почесний патріарх хоче зробити це для того, щоб, згідно з власними міркуваннями, зберегти Київський патріархат, який буде незалежним від Москви й Константинополя.
1995 рік. Інтронізація Філарета
Філарет заявляє, що нинішня Церква залежна від Вселенського патріархату, а якби він, Філарет, наперед знав зміст томосу про автокефалію, який надали ПЦУ, то не прийняв би його.
Почесний патріарх наполягає, що зможе "зберегти Київський патріархат". "Він хоч буде і маленьким, але виросте у велику церкву", – затявся владика.
Конфлікт у новій українській Церкві став публічним на початку травня. Колишній предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет тоді заявив, що він досі є патріархом київським, а сам патріархат нібито досі існує.
Філарет озвучив низку звинувачень у бік Епіфанія, зокрема у невиконанні певних домовленостей, начебто досягнутих перед об'єднавчим собором 15 грудня 2018 року, та у залежності від Константинополя (Вселенського патріархату).
Також почесний патріарх навіть видав указ, фактично спрямований проти Епіфанія, – він відлучив від служіння ректора Київської православної богословської академії та близького соратника митрополита Епіфанія протоієрея Олександра Трофимлюка, парафія якого підпорядковувалась Філарету.
У відповідь Епіфаній підпорядкував київську парафію Трофимлюка собі, а всі укази патріарха на бланках Київського патріархату з 30 січня 2019 року визнав недійсними.
Формально, Філарет є простим єпископом ПЦУ й керівником Київської єпархії, а також членом виконавчого органу Церкви – синоду. Він має титул почесного патріарха, але визнають його лише у ПЦУ.
Київська єпархія, якою керує Філарет, досі не перереєструвала свій статут як частина ПЦУ. 24 травня синод ПЦУ зобов'язав її зробити це у місячний термін.
Очікують, що на найближчому засіданні синоду ПЦУ, яке відбудеться вже за декілька днів, Церква дасть канонічну оцінку діям Філарета, а також дозволить парафіям Києва переходити від Філарета безпосередньо у підпорядкування Епіфанія.
20.06.2019