Від понедїлка пополудни гостить архикнязь Кароль Людвик у Львові, прибувши на торжество отвореня вистави в заступстві протектора вистави цїсаря Франц Іосифа. Відповідно цїли свого приїзду присвячував архикнязь щоденно кілька годин часу оглядинам вистави, вступаючи до поодиноких павільонів будьто приватних, будьто виставових. Офіціяльна авдієнція відбулась ві второк о год. 4-тій; авдієнцію розпочало духовеньство (три архієпископи з капітулами) а відтак наступали репрезентанти поодиноких властей і урядів. Не-урядові товариства і институції (крім товариства Червоного Хреста) не були визначені на авдієнцію, а тим самим і репрезентанти руских товариств, як се було звичайно доси при нагодї гостини членів цїсарскої родини у Львові, не явились окремо перед архикнязем Каролем Людвиком. Вечером о 7-ій годинї кождого дня відбувались обіди двірскі, на котрі діставали запросини поодинокі достойники; на такім обідї в середу були архіепископи Сембратович і Моравскій. Крім того відбулись снїданя і равти, устроєні в честь архикнязя маршалком кн. Сангушком і презесом вистави кн. Сапігою. На равтї у князя Сангушка були Русини: митрополит Сембратович, д-р Савчак, Ал. Барвінскій і о. Сїчиньскій. Ві второк вечером відбула ся илюмінація міста, а в четвер вечером дорогу від намістництва на площу вистави освітлено ґазом, свобідно горіючим в отворах лямпових.
Отворенє вистави відбулось в павільонї промисловім, тож по закінченю офіціяльних промов зачав архикнязь проходжувати ся по тім павільонї, випитуючи поодиноких виставцїв про відносини промислові і фабричні. Павільон промисловий дуже обємистий, дїлить ся на кілька крил, то-ж і оглядини заняли досить много часу. З павільону промислового перейшов архикнязь до павільону міста Львова, де допитував ся о водопроводи, справу, котра управі міста Відня робить немало клопоту. Хоч в проґрамі оглядин вистави того дня містилась ще й палата штуки, то однак за-для спізненої пори відложив архикнязь дальші точки проґрами на слїдуючій день. Вертаючи з вистави, поступив архикнязь до одного з перших павільонів при вступі, именно до павільону дібр архикнязя Альбрехта. В тім павільонї задержав ся архикнязь довше, оглядаючи дуже численні і красні окази різних віддїлів господарства. Погода, яка була в часї торжества отвореня вистави, змінила ся і від вторка по полудни через середу і четвер падав дощ з малими перервами. Помимо того архикнязь і в слїдуючих днях проводив по кілька годин на площи вистави, хоч, що правда, зверхний вигляд вистави много на тім потерпів, бо земля розкисла, а декотрі павільони навіть позамакали.
В середу зачав архикнязь оглядати виставу від павільону штука. Сїм саль заповнених образами малярів польских, як старинними так і новітними, а також і вистава старинностей, між котрими звертають увагу ритуальні прибори і строї жидівскі — заняли архикнязя по над годину. Поступивши до павільону дібр ґр. Андрія Потоцкого, перейшов архикнязь до павільонів де містить ся шкільництво. Таких павільонів єсть три: павільон вибудований коштом намістника, де виставлено шкільництво народне, павільон видїлу краєвого з виставою промислових шкіл фахових і павільон університетскій, де поміщено цїннїйші музеальні збірки університетів львівского і краківского.
В четвер рано о 10-тій год. серед рісного дощу приїхав архикнязь на виставу і поступивши до павільону польского письменьства перейшов до будинку, де містить ся панорама битви під Рацлавицями. Панорама та виготовлена коштом приватного товариства акційного представляє в дїйстній величинї епізод з битви під Рацлавицями. Архикнязь випитував про подрібности технічні і историчні образу. З панорами обійшов архикнязь павільони державні: домен і лїсів, міністерства скарбу з виставою копалень соли і фабрикації тютюну — та деякі приватні павільони, як бровару Кисельки і бар. Попера з Велдїжа. По довшій перерві на снїданє, видане архикнязем для офіцирів полку уланів свого имени, зачав архикнязь оглядати дальше виставу від павільону нафтового. Американьскі системи верченя і помпованя нафти заинтересували архикнязя. З того павільону перейшов архикнязь до віддїлу етноґрафічного. В тім віддїлї на першій плян виступає безперечно церков з нагромадженими старинностями і длятого архикнязь пильно випитував ся проф. Вол. Шухевича о поодинокі предмети. Не поминув архикнязь і звінницї. Побіч церкви розсїли ся хати: гуцульска, надбужаньска зі збіркою етноґрафічною ґр. Войт. Дїдушицкого — тож поступав до них архикнязь, розвідуючись о подрібности. Вертаючи з віддїлу етноґрафічного на головну площу вистави переходив архикнязь по-при saalon американьскій з продукціями муринів, павільон Pracy kobiet і павільон рускій. До тих двох павільонів поступив архикнязь. Довше забавив архикнязь в павільонї рускім, поясненя поодиноких предметів давали пп.: д-р Ом. Огоновскій, Вол. Шухевич, Ив. Бічай і Вол. Федорович. Архикнязь випитував подрібно про виставу "Просвіти", відтак придивляв ся виробам столярским майстра Павлишака (з кедрини), виробам керамічним Петра Кошака з Пістиня, предметам фантової льотерії, виставі Народної Торговлї і килимам п. Федоровича, розвішеним на ґалєрії. П. Вол. Шухевичеви висказував архикнязь кілька разів своє признанє. З павільону руского перейшов архикнязь до павільону кн. Сангушка і на тім скінчив свої оглядини вистави.
Нинї по полудни відїздить архикнязь, а на двірци для пращаня являть ся ті всї достойники і представителї властей, котрі були при повитаню архикнязя.
[Дѣло, 08.06.1894]
Вчерашний день (пятниця) був послїдним з гостини архикнязя у Львові. О год. 9-тій рано прибув архикнязь на площу вистави, щоби оглянути ще деякі павільони. Зачав від павільону санітарного, де член видїлу краєвого д-р Гошард, протомедик д-р Мерунович і лїкар Крокевич давали архикнязеви поясненя. З того павільону перейшов архикнязь до міжнародної галї машин, в котрій окремий віддїл занимає вистава зелїзниць державних. В тім віддїлї поміщені численні моделї, а загальну увагу звернув модель двірця зелїзначого в Кракові, зроблений з 600.000 цеголок коркових (грубости 3 мм.) инжиніром Кyшициньским. По черзї заглянув архикнязь до павільону Зелєневского, фабриканта машин в Кракові, — цукроварнї товмацкої — і до павільону музею технольоґічного у Відни. В тім послїднім павільонї містять ся менші машини, потрібні в дрібнїйшім промислї, як машини до шитя, мотори і т. п.; тут переважно заступлені фірми ческі і нїмецкі. Поступивши до павільону угорского, де давав поясненя секретар угорского музею торговельного в Будапештї — закінчив архикнязь свої оглядини вистави павільоном Матейка. В тім павільонї виставлені твори покійного Матейка, але ще не всї образи розміщені.
Виїзджаючи з площи вистави, попращав архикнязь презідію комітету виставового, кн. Сапігу, ґр. Стан. Баденіого і д-pa Мархвицкого. Запевняв комітет, що вистава дуже єму подобала ся, що розповість все цїсареви та буде старатись загостити ще раз до Львова в вересни з своєю женою.
З площи вистави поїхав архикнязь до музею ґр. Дїдушицких, де показував і пояснював збірки архикнязеви ґр. Володимир Дїдушицкій.
Перед годиною 3-тою пополудни прибув архикнязь на дворець зелїзничій, щоби відїхати до Відня. Достойного гостя вижидали представителї духовеньства, войска і властей. Коли архикнязь скінчив перегляд почетної компанії, промовив маршалок кн. Сангушко тими словами:
"Позвольте Ваша цїс. і кор. Високости, щоби я міг виявити чувства не лиш тих, котрі мали честь до Тебе зблизити ся, але і чувства всїх, чувства найглубшої вдячности, що прибув до нас і сердечно заинтересував ся дїлом нашої вистави і нашим поступом. Ваша цїсарска Високість зволили нераз згадати о проведених тут лїтах молодости. Маємо що-раз то нові докази, що Твоя ласкавість для краю незмінна, а серце для нас що раз більше батьківске. Край з своєї сторони вміє бути вдячним і окружає Твоє имя найглубшим поважанєм і привязанєм. Звольте Ваша цїс. і кор. Високости бути речником наших чувств для нашого наймилостивійше нам пануючого Монарха, котрого гостини край горячо вижидає. В надїї, що небавом зволите Ваша цїс. і кор. Високости знов наш край почтити, відвідуючи єго разом з Найд. женою, підносимо трикратний оклик: Єго цїс. і кор. Високість архикнязь Кароль Людвик най жиє!"
Зібрані повторили сей оклик, а архикнязь поклонившись по войсковому, відповів:
"Вельми тїшу ся, що я мав нагоду відвідати сей край, і мушу висказати мою щиру радість за дуже сердечну гостину, якої я тут зазнав. Будьте пересвідчені, що ті мої чувства передам Найясн. Монархови. Рівнож особлившу радість зробили менї оглядини вашої вистави і добутків вашого поступу. Виставу вашу заховаю в цїнній памяти!"
Відтак сих кільканацять мінут перед відходом поїзду провів архикнязь на розмові з поодинокими достойниками. Презідентови міста Мохнацкому заявив, що місто значно розширилось за послїдних сорок лїт, та що має намір приїхати з своєю родиною до Львова в вересни, єсли не зайде яка перешкода, бо — додав — в численній родинї бувають такі непредвиджені пригоди.
Серед окликів всїх присутних архикнязь всїв до сальонового ваґону і поїзд рушив в напрямі до Відня.
[Дѣло, 09.06.1894]
09.06.1894