З вистави.

Вернемось до минулого тиждня.

Субота була. Сонце смалило тропікальними промінями, мов би забуло, що оно гуляє не під рівником, але в уміркованім кліматї, таки в нашій Галичинї і то понад львівскою виставою... А було таке веселе, сьяюче — здаєсь, сміяло ся над бідними виставовими турнікетами, що обертаючись ненастанно скреготїли зубами і перепускали всїх тих, що приїхали попогрітись в польскім патріотизмі. До патріотичного огню сонце допустило ще кілька капель і свого тепла; се-ж можна було помітити на лицях участників всїх пятьох зїздів, по котрих котив ся здоровенний піт.

Отже пять зїздів. Числїм: В першій лінії зїхались "Соколи" з деяких "gniazd" в Галичинї і було их — сли не помиливсь той, що их числив — аж 3.000 люда. Рано нараджувались над своїми справами в сали ґімнастичній, а пополудни удались на виставову площу і ту на боїщи пописувалась частина их ґімнастичними вправами. На закінченє, хто умів, той усїв на карколомне колесо і переганяв ся вкупі з другими. На другій день, в недїлю, всї "gniazda" зібрались на площи св. Юра. Тут найшлись вже й такі "Соколи", що сидїли на конях — сама старшина. Поуставлялись рядами і "hufce" на даний знак пустились в похід головнїйшими улицями на виставу. Хотїли йти і йшли, з-першу остро, та що-ж, коли навісне сонце пекло і не дало розвинути усеї сили. І "Соколи" трохи втомились, погорбились, а були такі, що й омлїли. За те віджили на самій виставі. Заграла музика, залунала пісня і загомоніла патріотична бесїда одна і друга і — спеціяльно львівскі "Соколи" одержали прапор в знамя начальства над всїми "gniazdam-и". Понїс ся оклик: "Czołem!", співочі хори вхопили за ноти і ну-ж співати "Straż nad Wisłą", а орхестра заграла: "Jeszcze Pulska nie zginęła!" Потім знов відбулись вправи ґімнастичні, їзда на біциклях, а в понедїлок по бенкетї "Соколи" вернули у свої "gniazda". Czołem!

Другій зїзд — то зїзд членів "польского товариства педаґоґічного"; та про него, хто був цїкавий, уже й читав в "Дѣлї".

Третій зїзд — се загальні збори товариства учителїв висших шкіл. По полагодженю адміністраційних справ і касового справозданя, викликали оживлену дискусію внесеня проф. Гарвота з Перемишля, щоби на ново завести "льокації" і впровадити посередну ноту "мірно" між "достаточно" і "недостаточно". Перше внесенє упало, друге перейшло одноголосно. Відтак вибрано видїл, до котрого війшов яко голова знов проф. львівского університету д-р Пєнтак, а на заступника голови вибрано ґімназіяльного професора Солтисика.

Четвертий зїзд — се загальні збори товариства "Szkoła ludowa". Се товариство засноване в 1891 роцї, єго головний заряд урядує в Кракові, а цїль товариства анальоґічна нїмецкому Sсhulverein-oви, т. є. польонізація елєменту руского. Оно обертає великими капіталами, тим більшими, що почетний член того товариства Еразм Єржмановскій з Америки жертвував 10.000 зр. на цїли товариства. Оно побудувало школу в мазурскій кольонії Улицко Середкевич, кільканацятьом громадам дало підмоги на будови шкіл, 20 школам дарувало книжки, прибори до науки і т. д. Членів має: звичайних 6.852, оснувателїв 26, з одноразовою вкладкою 33, почетного одного і кружків 51.

Пятий зїзд — се зїзд, чи [як польскі ґазети пишуть] конґрес польских педаґоґів. Вже сама назва вказує, що той конґрес радив над педаґоґічними справами, над образованєм в школах. Цїкавійша була нарада над питанєм допущеня жінок до шкіл середних і висших, котра викликала дуже живу дискусію. Остаточно збори згодились в засадї, що жінки треба допустити до висших заведень наукових і приймили внесенє панї Буйвидової, що "конґрес польских педаґоґів признає за потрібне допустити жінок до польских університетів в характері дїйстних студенток". Годить ся примітити, що в сали було більше жінок, нїж мужчин. В тім конґресї взяли з Русинів участь проф. Гецїв з Ряшева і пoc. Барвіньскій.

Всї ті зїзди дали заробити і виставі і виставовим і по-за виставовим ґастрономічним заведеням, омнібусам, фіякрам, "елєктрицї" і т. ин. Взагалї був се день, в котрім справдї можна було зміркувати, що у Львові є вистава.

Крім тих зїздів були на виставі ще й инші гостї. Були і самі Львовяне, що все під вечір вибирають ся на пиво, мід, але були також ще і инші з по за Львова. Декого привезли сюда, дехто сам приїхав — звістно, всїляко буває. Шкільна дїтвора, селяне, міщане, учителї, вакаційні корпуси... От нагадав вакаційні корпуси. Се було таки вчера. Під музичною галею юрба людей і — спів лунає. Треба заглянути. Попереду хлопцї, усї в рогатих "кашкетах", а за ними дївчата стоять пара за парою. Між ними якійсь пан в циліндрі, а довкруги народ, ледви не всїх галицких віроисповідань. Що за комедія? А се справдї комедія була. "Niech żyją państwo Sztaff!" — крикнув той в циліндрі і — о чудо! дїтвора, як затягне "многи лїта"! Еге-ж, еге! — сказав би чистий Українець — та-ж се жидова в рогатих шапках так "многолїтствує" жидови по руски — за медівники. Ну, тепер питай ся єї: якої она нації...

Також вчера снувались по виставі селяне з Долини і Болехова [всїх 460], ученики з долиньского повіта, ученики шевскої школи з Угнова і Виткова, з котрих один виголосив "podziękowanie" дирекції за уладженє вистави.

На виставі гостять ческі писателї Єлінек і Врхліцкій, першій нинї поет ческій.

З "kresów" холєри — з Теребовлї — вибираєсь більша громада людей під проводом старости на виставу. Більшість будуть становити шкільні дїти, з котрих одно виголосить "podziękowanie" для виставової дирекції. Староста зібрав на сю цїль 770 зр. з громад і від панів і поручив учителям завести дїтей в першій лінії до "Racławic", бо се "utkwi w pamięci dziatwy na całe życie"...

Ще цїкаво перечитати, що написав раз Kurjer Lwowski про львівску виставу. Коротко написав так: "Прагска вистава мала свою фонтану, але власної роботи; мала навоздушну зелїзницю, але ческого підприємця; мала також бальон, але також свого плоду. А у Львові отворено на остїж ворота для всякої бляґи і для експльоатації галицких идіотів..."

"Галичанин" довідує ся, що то дирекція вистави велїла львівскому фабрикантови машин і механікови Рихновскому, котрий в своїм віддїлї в гали машин помістив був написи рускі й польскі, усунути рускі написи і заступити их виключно польскими... Мало-ж би се бути правдою?

Завтра на виставі зїзд польских літератів і дневникарів.

Дѣло