Конституційний Суд України 5 червня ухвалив рішення, яке позбавляє Національне антикорупційне бюро України права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. Таким чином суд став на бік скаржника – заводу олігарха Ігоря Коломойського "Запорізький завод феросплавів".
Про це повдіомляє проєкт журналістських розслідувань "Схеми: корупція в деталях".
Це рішення вже може коштувати державі щонайменше 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів НАБУ через суди угоди, порахували у Центрі протидії корупції.
Рішення було ухвалено на закритому засіданні Другого сенату Конституційного Суду України.
Таким чином, своїм рішенням КСУ визнав неконституційним пункт 13 статті 17 Закону "Про Національне антикорупційне бюро України": "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України".
Це провадження КСУ відкрив у жовтні 2018-го за скаргою акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" – підприємства, що входить до умовної групи "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
Завод Коломойського оскаржував повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів корупційних розслідувань. За чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими недійсними були визнані 92 угоди.
Як пише Центр протидії корупції, за таким принципом у суді за позовом НАБУ було визнано недійсним договір між "Запоріжжяобленерго" та "Енергомережа" на суму понад 112 мільйонів гривень.
Натомість Конституційний Суд визнав неконституційними норми закону "Про запобігання корупції", які зобов'язували представників громадських антикорупційних організацій подавати електронні декларації. Таким є рішення суддів із засідання Великої палати КС, повідомила аґенція "Укрінформ".
Нагадаємо, 23 березня 2017 року Верховна Рада внесла зміни до статті 3 закону "Про запобігання корупції", які передбачали подання декларацій громадськими активістами.
30 березня 2017 року цей закон набув чинності. Згідно з ним, члени антикорупційних громадських організацій були зобов'язані з 1 січня 2018 року подавати електронні декларації.
13 червня 2018 року уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова направила до КСУ подання щодо визнання неконституційним електронного декларування для громадських активістів.
У липні 2018 року до КС звернулися 65 народних депутатів, які також вимагали скасування норму закону щодо зобов'язання антикорупційних активістів подавати е-декларації.
12 вересня Конституційний Суд об'єднав обидва провадження в одну справу.
07.06.2019