Незважаючи на острах сплеску правих популістів, на недавніх виборах у Європейський парламент більшість виборців по всьому континенту віддали свої голоси за мейнстрімні проєвропейські партії. Основні право- та лівоцентристські блоки втратили більшість, але далі домінуватимуть у законодавчому органі з 751 членом. Центр поки тримається.
Але антибрюссельська націоналістична ультраправиця, яка включає в себе такі партії, як "Національний фронт" Марін Ле Пен у Франції та "Ліга" Маттео Сальвіні в Італії і яка отримала підтримку – і поради – від Стіва Беннона, дійсно досягла серйозного прогресу. Очікується, що ці партії, поряд з іншими євроскептиками, будуть тримати близько 25% місць у Європейському парламенті, коли новий орган вперше збереться у липні. Ультраправі, може, і не домінують, але тепер всім має бути ясно, що цей рух не зникне найближчим часом. З п'яти окремих політичних партій, що мають найбільше представництво в новому Європейському парламенті, чотири є антиєвропейськими.
Не так давно багато провідних політиків та експертів розглядали ультраправих яу не більш ніж протестний рух: люди голосували проти істеблішменту на європейських виборах, щоби послати месидж, але ніхто реально не хотів, щоби ці політики намагалися керувати. Ці партії не вважали серйозними в політиці – вони просто бавилися в політику.
Отже, нема іншого вибору, окрім як визнати, що ультраправі популісти стають постійною рисою європейської політики.
Сальвіні був коронований (або принаймні сам себе коронував) лідером цього руху. Під час кампанії він зустрівся з іншими націоналістами по всій Європі й організував великий зліт у Мілані, щоб об'єднати партії. Його мрія – побудувати злютований виборчий блок у новому парламенті, який зможе формувати законодавчу аґенду. Він, радше, зазнає невдачі: націоналісти не славляться співпрацею і компромісами, а тут їх розділяє багато питань, зокрема Росія. Однак вони є силою, з якою не можна не рахуватися.
Жодна з цих сторін, як виглядає, більше не підтримує вихід із Європейського Союзу або єврозони. Замість цього вони хочуть змінити його зсередини. Якщо націоналістичним ультраправим вдасться мобілізувати третину голосів Європейського парламенту, об'єднавшись з іншими консерваторами, то вони зможуть завдати великої шкоди – наприклад, блокуючи будь-які спроби Європейської Комісії покарати країну Європейського Союзу, що порушує верховенство права. Торік парламент виніс таке попередження Угорщині. Чи можливо таке в 2020 році? Нескладно уявити собі, що Європейський Союз стане союзом ліберальних і неліберальних демократій.
На щастя (і за це ми можемо бути вдячні виборцям), євроскептичні націоналісти – не єдина нова сила, з якою доводиться рахуватися в Європейському парламенті. Несподіваними переможцями цих виборів стали ліберальні та зелені партії. Разом вони отримали близько 60 додаткових місць, що в цілому дає їм 176 голосів; з цим прийде великий політичний вплив. Неважко уявити, що зелені будуть використовувати свій успіх, щоб вимагати зробити кліматичні зміни пріоритетом для континенту.
Зелені знайшли підтримку переважно серед молодих міських проєвропейців, які підтримують ідею об'єднаної Європи, але критично ставляться до Європейського Союзу в його нинішньому вигляді. Вони бачать, що в Брюсселі не бажають ризикувати і нехтують такими довгостроковими проблемами, як зростаюча нерівність і довкілля.
Отже, переможцями стали: екологічні ліберали, що хочуть зберегти життя на Землі, та націонал-популісти, які хочуть зберегти свій спосіб життя. Але їх об'єднує те, що і для одних, і для інших нинішня траєкторія розвитку політики і суспільства не є збалансованою. І перші, і другі пропонували зміни, а зміни були затребувані.
Напередодні виборів опитування Європейської Ради з міжнародних відносин показало, що, хоча довіра до Європейського Союзу вища, ніж коли-будь за останні 25 років, більшість європейців вважають, що блок розвалиться протягом 20 років.
На даний момент прихильникам Європейського Союзу панікувати не треба. Вибори показали, що передбачення Беннона про революцію на виборчих дільницях були зі сфери фантастики. Націоналістична ультраправиця не збирається незабаром руйнувати Європейський Союз. І хоча ці вибори досягли успіху в сенсі стримування євроскептицизму, реальна проблема не зникла: це європесимізм.
Ivan Krastev
It was a turning point but Europe did not turn
The New York Times
Переклад О.Д.
29.05.2019