7. і 8. мая с. р. відбувся у Станиславові в салі "Одеса" Зїзд українського католицького духовенства цілої Західньої Области УHP. На зїзд прибуло понад 200 деканальних відпоручників всіх трьох дієцезій з найдальших закутин краю. Не бракло делєґатів з під самого фронту.
Іменем комітету, що скликав зїзд, відкрив збори о. др. Іван Лятишевський, голова орґанізаційного комітету. Бесідник підніс вагу хвилі, представив грізне і невідрадне положення нашої церкви, народу і духовенства та візвав присутних доложити всіх старань, щоби сей перший зїзд духовенства всіх трьох дієцезій став почином до обновленої праці над трівкою орґанізацією всього духовенства і відродженням українського народу.
До президії увійшли через аклямацію: ґенеральний вікарий о. Кароль Федорович, декан дрогобицький, о. Теодор Богачевський, декан калуський і о. Олександер Русин, декан коломийський, а як секретарі: о. Лука Салук, катихит з Белза і о. Михайло Ганушевський, парох з Дори.
Опісля забрав голос присутний на зборах Преосвящений др. Гр. Хомишин, станиславівський епископ і у своїй довшій промові підчеркнув ярко значіння і вплив католицької церкви в життю нашого народа. Довголітна муравлина праця священства — говорив Владика — не пішла на марно. Малий клаптик Галицької України держиться нині сильно, немов островець серед довкола шаліючої бурі. Наддніпрянська Україна, позбавлена католицького духовенства, яке йшлоби рука в руку з народом, завела. Нині жде нас подвійна праця, немов Ізраіля, що вернув з вавильонської неволі. Загріті своєю вірою, вели вони боротьбу на зовні, а рівночасно у нутрі будували храм. І нас жде в теперішню хвилю подвійна праця. Скинувши ярмо 600-літної неволі, мусимо будувати державу на основах католицького світогляду, а рівночасно вести боротьбу на всіх фронтах з нахабними, далеко численнійшими ворогами. І як тоді перед в одній і другій праці вело священство, так се мусить статися і нині. Сього вимагає від нас церква і держава. — Відтак уділив Владика присутним арх. благословення і опустив салю нарад.
З черги відчитав о. др. Іван Фіґоль свій реферат про нашу орґанізацію і пресу. Прелєґент у своїм близько двогодиннім виводі обговорив всесторонно, у якому напрямку повинна піти орґанізація всього духовенства в теперішню хвилю, коли воно справді хоче бути сіллю землі і провідником народу. В тій рішаючій і поважній хвилі українське католицьке духовенство, що так богато жертв і трудів від давен давна понесло коло відродження і просвічення нашого народу, не може стояти осторонь з увагою видця, що з далека слідить гру акторів на сцені. Се булоби непростимим гріхом, тому конечно являється під сю хвилю орґанізація як самото священства, так і всіх людей доброї волі, щоби взяти чинну участь в будові Української Держави і спільними силами боронити нашу церкву і народ перед грозячою катастрофою. Орґанізація повинна піти в двох напрямках: а) політичному, б) становому. Референт є тої думки, що під сю пору духовенство повинно згуртувати весь народ в одну політичну партію, оперту на христіянських основах, яка при витревалій праці духовенства моглаби при будові нашої держави відограти дуже важну ролю. Опісля подає під розвагу зїзду солідно опрацьований начерк програми такої партії. Що до станової орґанізації прелєґент обговорює статут такої орґанізації всього духовенства, якої метою булаби оборона віри і моралі взагалі, а інтересів церкви, народу і духовенства в особенности. В другій половині сього реферату доказує прелєґент вагу і конечність католицької преси у нас. Всі суспільні напрямки мають тепер свої власні орґани, у яких обговорюють найновійші події з кождої царини нашого життя під кутом свого видження, тільки духовенство — на жаль — доси на се не спромоглося. Пропонує проте вибрати окремий редакційний комітет, якийби уміло взяв сю справу у свої руки.
З огляду на спізнену пору — перервано наради і порішено перевести над рефератом ґенеральну дискусію з полудня.
В пополудневих нарадах забирало голос понад 30 учасників з'їзду, які у своїх вичерпуючих бесідах зясували настрій народніх мас та чого вони домагаються від сього священства. Обговорено рівнож нашу дотеперішну працю в народній трудовій партії та піддано детайлічній дискусії наше відношення до неї на будуче.
Опісля вибрано 4 комісії, а то: 1) орґанізаційну, 2) шкільну, 3) пресову, 4) поліпшення матеріяльного положення. Сим комісіям припоручено виготовити відповідні резолюції на підставі переведеної дискусії.
(Д. б.)
[Република, 18.05.1919]
(Продовження.)
Другий день з'їзду розпочався нарадами над конечностю видавання відповідної часописи і придбання на сю ціль потрібних фондів. Опісля поодинокі комісії здали звіт зі своїх обрад, а їх вислідом були одноголосно цілим З'їздом приняті слідуючі резолюції.
І. А. Комісія орґанізаційна:
а) З'їзд українського католицького духовенства рішає стояти в політичних і економічних справах на плятформі народно-трудової партії з тим, що в проґраму своєї публичної діяльности приймає ще слідуючі рішення:
1. З огляду на се, що загал населення Західної Области У.Н.Р. є гр. кат. обряду, З'їзд домагається, щоби гр. кат. віроісповідання було признане в Західній Области за державне, та щоби свята гр. католицькі були святковані по всіх урядах, судах, школах, війську та прочих державних інституціях. —
2. Домагається свободи церкви в її правах і постановах; свободи христіянського віроісповідання, культу Божого як приватного такі публичного, навчання реліґії в школах, закладання католицьких шкіл, преси, товариств, орґанізації, згромаджень, монаших чинів обох полів, брацтв церковних і тим подібних інституцій.
3. Обстоює нерозривність христіянського супружжа, святість христіянської родини і забезпечення для неї христіянського виховання дітей.
4. Домагається креовання теольоґічного факультету при державних університетах в З.О.У.Н.Р. —
5. Домагається креовання посольства при Апостольській Столиці в Римі.
б) В справах шкільних домагається, щоби школа була віроісповідна, а тим самим, щоби наука реліґії була обовязковим предметом науки, та щоби її подавали катехити оплачувані державою; щоби практики реліґійні обовязували всіх учеників, та щоби була дана можність основувати по школах товариства і брацтва реліґійні.
в) В справах господарських: 1. З'їзд стоїть на засаді приватної власности і домагається її правної охорони; 2. законодатного управильнення мінімум екзистенції і максімум посідання, а що до дібр церковних порозуміння в сій справі з компетентними церковними властями; 3. унормовання праці і капіталу.
г) В справах суспільної опіки обстоює охорону робітника, унормовання часу праці, забезпечення на старість і неміч хліборобів і робітників, вдів і сиріт по них, робітниць на час материнства, охорону праці дітей і жінок і забезпечення трудового народу перед всяким визиском.
ґ) В справах військових признає конечність утворення після потреби сильної і карної армії в У.Н.Р. для охорони її биту та для удержання ладу і порядку в державі.
(Д. б.)
[Република, 20.05.1919]
(Докінчення.)
Б. В справах станової орґанізації порішено: вибрати областну управу орґанізації всього духовенства в осідку правительства, зложену з репрезентантів всіх трьох дієцезій, яка має занятися опрацюванням орґанізаційного статута в ціли зєдинення всього духовенства в одну карну корпорацію для оборони станових і церковних інтересів.
В. В справах відносин до держави:
1) зїзд духовенства рішучо застерігається проти розділу церкви від держави і то в інтересі нашої держави; 2) застерігає собі цілковиту автономію церкви у внутрішних справах; 3) на випадок розділу церкви від держави застерігає собі відданя теперішнього майна церковного на річ і під управу церкви.
Г. В справах відносин до правительства: Зїзд духовенства визнає, що будова кождої держави мусить необхідно опертися на основах христіянської етики і заявляє, що теперішне і кождочасне правительство У. Н. Републики може числити на щире співділання і попертя всього українського католицького духовенства, о скілько воно опре свою діяльність на повисших основах.
II. Комісія шкільна: Навязуючи до принятої резолюції, що школа має бути віроіспорідна, зїзд духовенства З.О.У.Н.Р. рішучо застерігається проти приписування собі учителями ріжних шкільних катеґорій виключного права рішати що небудь в справі навчання реліґії в школах, яко противного засадам демократизму. Право рішати в тих справах прислугує виключно родичам і церкві.
III. Комісія пресова: Зїзд рішає приступити негайно до вибору редакційного комітету, який занявбися видавництвом тижневика або дневника для народу, на щиро католицьких основах, а всі присутні обовязуються се видавництро як найусильнійше підпирати, поширювати і зложити потрібні фонди на забезпечення його істновання.
IV. Комісія матеріяльного положення: Зїзд домагається 1) унормовання конґруї духовенства в той спосіб, щоби зрівнати його побори з поборами державних урядників від IX. до VІ. кляси ранґи відповідно до літ служби в ціли остаточного усунення з дневного порядку вічно дразливої квестії требів; 2) відповідного забезпечення вдів і сиріт по священиках на рівні з вдовами і сиротами по державних урядниках; 3) Визначення дякам платні державних підурядників а паламарам платні державних слуг та обезпечення їх на старість; 4) уділення одноразової визначної запомоги в грошах і матеріялі на відбудову церков і парохіяльних будинків, знищених війною.
До обласної орґанізаційно комісії вибрані оо.: Кульчицький Клим парох Підпечар, д-р Юрик Стефан шамб. парох Золочева, д-р Лятишевський Іван проф. Дух. Сем., д-р Фіґоль Іван катехит ґімн., Карпинський Плятон парох Острівця, Русин Олександер декан і парох Корнича, Мотюк Василь декан і парох Маріямполя, Іжак Микола військовий преподобник, Онишкевич Стефан парох Купнович, Ганушевський Михайло парох Дори, Бандера Андрій парох Угринова старого, Салук Лука катехит з Белза. Рівнож вибрано комісію пресову.
На внесення о. Теліщука зїзд ухвалив вислати осібну делєґацію, зложену з членів орґанізаційного комітету, до Преосвященого Епископа станиславівського, щоби на його руки зложити заяву довіря і синівської любови для цілого українського Епископату З.О. з прошенням передати її разом зі словами співчуття в їх теперішнім положенню, обом Князям Церкви, що остають під ворожим наїздом.
На внесення о. Пеленського ухвалено передати всі повисші резолюції Зїзду теперішньому правительству. Відтак ухвалене грімкими оплесками заяву, яку вже поміщено в "Републиці" ч. 82.
Предсідник Зїзду о. декан Богачівський дякує всім присутним за участь в зїзді і підносить, що мимо дуже тяжких обставин комунікаційних і елєментарних зїхалося так поважне число репрезентантів всіх деканатів і що наради відбулися дуже поважно і вичерпано цілу програму зїзду. О. д-р Лятишевський дякує як президії за удатний провід в нарадах, так також всім учасникам зїзду за понесені труди і висказує надію, іменем орґанізаційного комітету, що розпочата праця увінчається гарним успіхом для добра церкви і народа.
На тім наради покінчено а, опускаючи салю, учасники зїзду зложили 610 К. для жертв війни.
[Република, 21.05.1919]
21.05.1919