За п'ять днів, відколи було оприлюднене публічне звернення до чільників УГКЦ та правоохоронців щодо знищення унікальних розписів церкви у Славському, під ним підписалося майже 700 осіб. Збір підписів триватиме до того часу, заким ті, до кого звернення адресоване, не виявлять належної реакції на факт цього вандалізму.
Відкритий лист до Української Греко-католицької церкви, органів охорони культурної спадщини та правоохоронних органів України
Ми, всі ті, хто вболіває за збереження української культурної та духовної спадщини, ті, хто шанує і високо цінує українське мистецтво, обурені свавіллям і беззаконням, у якому опинилися наші пам’ятки.
Нещодавній приклад руйнування переходить усякі межі зухвалості та невігластва. Йдеться про розписи та оздоблення церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Славському, що на Львівщині, авторства таких знаних митців, як Модест Сосенко, Юліан Буцманюк (до речі, майбутній офіцер УСС та УГА, борець за волю України), Іван Левинський, які працювали під опікою митрополита Андрея Шептицького. Церкву збудовано 1901 року за проектом архітектора Василя Нагірного, розписано з 1909 року. Ні знамениті імена авторів, ні унікальні мистецькі якості малярства, ні роз’яснення та прохання фахівців-реставраторів, ані припис Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про усунення порушень Закону України не вберегли церкви від варварства та вандалізму. 15 травня цього року розписи було знищено, відбито разом із тиньком до голої цегли. Така сама доля спіткала й керамічну плитку, виготовлену спеціально для інтер’єру цієї церкви на фабриці кахлевих печей Левинського.
Важко собі уявити, що це руйнування здійснене за вказівкою самого пароха славської церкви о. Андрія Петришина та за відсутності твердої і однозначної позиції єпархії та решти церковної ієрархії проти такого чину. Важко уявити, що офіційні представники Української Греко-католицької церкви не лише нехтують думками й оцінками фахівців, а й так зневажають українську культуру, український Закон.
Нагадуємо, що церква Успіння Пресвятої Богородиці у Славському є пам’яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 2922/1-М. Закон України «Про охорону культурної спадщини» безпосередньо зобов’язує ремонтні та реставраційні роботи на таких пам’ятках виконувати за наявності письмового дозволу відповідної обласної державної адміністрації на підставі узгодженої науково-проектної документації, якій передують необхідні науково-дослідні роботи.
Ми пам’ятаємо, як у радянський час у церквах влаштовували стайні, ферми і склади, щоб в усякий спосіб затерти український культурний слід. Зараз, коли релігії не переслідують, коли в Україні є досить науковців і фахівців, ми дійшли до того, що таке саме нищення чиниться руками самих українців, а очевидну цінність української культурної спадщини треба доносити не тільки до дезорієнтованої, заблукалої громади, а й до самої церковної адміністрації. Адміністрації, яка виводить всю свою історію та культурну політику від постаті Андрея Шептицького, великого та послідовного покровителя українського мистецтва; треба нагадувати, що мистецькі твори церковного малярства мають велике значення не лише як частина церковного обряду, а і через те, що вони є свідками прив’язання українського народу через роки і століття до християнської віри.
Втрата, якої ми зазнали, стосується всіх, не лише християн, а ту нашу спадщину, яка ще жива, ми втрачаємо вже сьогодні. Власними руками позбавляємо себе тих багатств, без яких неможлива успішна Україна. Прекрасні розписи славської церкви, цілісність та автентичність її інтер’єру втрачені назавжди. Фахова думка та знання зневажені. Ця ситуація ставить під загрозу і без того загрожену охорону пам’яток в Україні.
Вимагаємо належної реакції від найвищих ієрархів Української Греко-католицької церкви. Закликаємо Церкву застосувати свій авторитет і вплив проти поширення невігластва та сваволі.
Так само вимагаємо належної реакції від відповідних уповноважених органів охорони культурної спадщини, як і правоохоронних органів України.
Ми підписуємося нижче не лише як фахівці, кожен у своїй царині, чи то в мистецтві, архітектурі, історії тощо, а й як нащадки, діти та онуки тих людей, які боролись за Україну, в тому числі й гнаних у заслання священиків.
16 травня 2019 р.
Станом на ранок 21 травня під листом 680 підписів. Долучитися можна за посиланням
Нагадаємо, що йдеться про ситуацію, яка трапилася у церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ в Славському, де під час ремонту зі стін збили унікальні розписи авторства славетного Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка. Нищення творіння цих знаних майстрів сакрального мистецтва, яким покровительствував сам митрополит Андрей Шептицький, відбулося за згоди пароха церкви отця Андрія Петришина. Зазначимо, що попередньо до церкви кілька разів зверталися науковці та фахівці з охорони історичної спадщини й вказували на неприпустимість нищення розписів, позаяк будівля церкви є пам'яткою місцевого значення і будівельні роботи у ній можна проводити лише під фаховим наглядом. Втім розписи таки збили і винесли на купу разом із іншим будівельним сміттям.
Реакцією на подію, яка набула значного резонансу далеко поза колом митців, мистецтвознавців та охоронців історичної спадщини, став позов Львівської облдержадміністрації до суду з вимогою вилучити церкву із власності релігійної громади Славського. А Дрогобицька єпархія УГКЦ відреагувала заявою, в якій назвала цей акт вандалізму "поспішним рішенням громади", яке начебто було спровоковане також і образами, які лунали з боку некомпетентних активістів на адресу мешканців селища.
21.05.2019