Дві обставини підозріло збіглися близько одна від одної в часі і просторі. Так близько, що важко вважати їх випадковою оказією. Перша – самобутній вибір Львівщини на президентських виборах. Та сама трапеція марунового кольору на тлі зеленого моноліту, котру впродовж кількох днів демонстрували на українському телебаченні, а навіть малювали на дотепних майках. І друга обставина – прорив стереотипу про Львівщину як про потенційно сепаратистський регіон, що був здетонований соціологічним опитуванням КМІСу.
Звісно, в житті трапляються збіги, а ще й не такі. Та й лезо Оккама змушує нас не роздмухувати великої бурі в шклянці води. Втім, вельми химерно, що цілий регіон за підсумками виборів опинився в позиції, коли мусив виправдовуватися одразу на два закиди – спершу як зарозуміла область із претензіями на елітарність, а згодом як адміністративно-територіальне утворення, в котрому чується бажання сепаруватися від решти.
Галичина проголосувала на виборах-2019 не цілісно
Z поспілкувався зі соціологами, аби дізнатися: чи дійсно дослідницька анкета може підбурити до сепаратизму? Чи існують для соціології «червоні лінії», заборонені для перетину?
«Виглядає, як Новоросія на марші»
На початку тижня у галицьких областях (точне підтвердження є зі Львівщини) почали проводити соціологічне опитування, в анкеті котрого були запитання про ставлення респондентів до сецесії регіону. Учасників дослідження випитували про майбутнє Галичини, про перспективу перетворення на федерацію, а навіть приєднання до Польщі. Також респонденти мали висловити свою думку про те, чи Галицька держава може вступити до Європейського Союзу осібно в коротший час.
Старт опитування був запланований на момент завершення виборів, якраз у розпал з’ясовувань, хто й кому зіпсував життя своїм волевиявленням. Анкета починалася з речення: «В Україні завершилися президентські вибори…»
Фотокопія анкети
Інформація про опитування пішла синхронно з кількох джерел одразу. Увечері 23 квітня фотокопію анкети опублікувала львівська журналістка Світлана Хитрова, а за декілька годин – політолог Сергій Жижко.
«От, сьогодні ходила жіночка і проводила опитування, де нам буде краще – в межах України, чи окремо, чи з Польщею... Жінку було шкода, просто заробляє від біди, а от замовників попитати б, чи вони шарять у кримінальному законодавстві», – обурилася Хитрова.
«Якою ви бачите долю Галичини?»
1. У складі унітарної України в рамках чинної Конституції;
2. У складі унітарної децентралізованої України, де області та місцеве самоврядування отримують широкі повноваження і велику бюджетну самостійність;
3. Галичина повинна стати суб’єктом федерації у складі федеративної України;
4. Галичина повинна стати окремою незалежною державою, що включає Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області;
5. Галичина повинна приєднатися до Польщі.
«Чи згодні ви з тим, що...»
1. Утворення Галицької держави прискорить процес інтеграції регіону в ЄС;
2. Утворення Галицької держави прискорить процес розпаду України;
3. Галицька держава не може відбутися, оскільки вона не має самостійної економічної перспективи;
4. Галицька держава не може відбутися, оскільки Україна єдина.
Колишній народний депутат Сергій Жижко не уточнив, звідки походить його анкета. У переписці з читачами блогу він зазначив, що отримав знимку «із заходу України».
«Виглядає, як Новоросія на марші», – прокоментував Жижко.
Невдовзі після спалаху скандалу управління Служби безпеки України на Львівщині повідомило про те, що розпочинає перевірку за фактом поширення провокаційного опитування. «Згідно з попередніми експертними висновками, вказане «опитування» містить окремі ознаки складу злочину, передбаченого статтею 110 Кримінального кодексу України. Зокрема, публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», – зазначили в СБУ.
«Ми мусимо ставити питання»
Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто підтвердив, що анкета належить соціологам КМІСу. З його слів, опитування проводили на території трьох галицьких областей.
Пан Володимир переконує, що дослідницьке анкетування не може підбурити опитуваних до сепаратизму. Натомість він відмежувався від скандалу, спричиненого поширенням соціологічного бланка в інформаційному просторі.
«Опитування мало на меті, навпаки, виявити прояви сепаратизму, якщо вони є, у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. КМІС не поширював нічого в інтернеті, а лише наші інтерв’юери особисто опитували людей. Хтось з респондентів сфотографував та поширив анкету в мережі», – пояснив Паніотто у Facebook.
День соборності у Львові
Зі слів соціолога, замовником дослідження виступила газета «Дзеркало тижня». Редакція «ДТ» організовувала подібне опитування в 2014 році, а підсумками поділилася в оглядовій статті «Пісня про Батьківщину. Слова народні» вкінці року.
Володимир Паніотто не бачить у подібних дослідженнях жодних проблем.
«Щоб вивчати прояви тих чи інших негативних явищ, зокрема сепаратизму, ми маємо ставити запитання щодо сепаратистських настроїв, з якими людина може погодитися чи не погодитися. Це не заклики і не пропозиція, а запитання. Яким чином ми можемо дізнатися про розповсюдженість сепаратистських настроїв, якщо не будемо ставити таких запитань? Якщо заборонити такого типу запитання, то ми не зможемо вивчати жодних негативних явищ у суспільстві», – прокоментував Паніотто. Він додав, що подібні опитування проводили й інші соціологічні компанії, зокрема Центр Разумкова та група «Рейтинг».
«Якщо температура 40°, то добре про це знати»
Директор соціологічної Центру Разумкова Андрій Биченко став на захист колеги. У коментарі Z він підтвердив: «разумковці» проводили опитування з запитаннями на тему сепаратизму, і не вкладали в це жодної сторонньої мети.
«Ми ставили питання про ставлення до відокремлення різних регіонів від України. Абсолютно з дослідницькою метою, з дуже коректними формулюваннями. Якщо дослідження показує, що існує проблема, то краще знати проблему наперед, ніж дізнатися про неї тоді, коли почалися певні [вуличні] виступи, або відкрите вторгнення, чи гуманітарні наслідки», – зазначив Биченко.
«Якщо ми міряємо температуру тіла – ну так, вона може становити і 40°. Але це не означає, що її не треба міряти. Навпаки, саме вимірявши її, побачивши, що вона перетнула критичну межі, ми отримуємо змогу боротися з хворобою», – пояснює соціолог.
Андрій Биченко трактує ситуацію «як скандал на рівному місці» й запевняє, що соціологи не здатні підбурити респондентів до сецесії.
«Соціологічні опитування зазвичай обмежені колом людей, які їх бачили. Ну, про скількох може йтися? Припустимо, про тисячу. Якщо ви професіонали і коректно ставите запитання – а КМІС професіонали з великим досвідом, – то жодних проблем не виникає: соціологи нікого не підштовхнуть стати сепаратистом», – пояснює Биченко.
«Наскільки я розумію, то проблема виникла в публічному просторі через появу фотографії анкети, – продовжує Андрій Биченко. – Не соціологи поширювали ці фотографії. Хто це робив, з якою метою?.. Можливо, когось обурили запитання, і він їх сфотографував, або інтерв’юер не пояснив мети дослідження, або людина не зрозуміла суті, або, можливо, комусь було вигідно спровокувати скандал і маніпулювати».
Пан Биченко відмовився коментувати коректність формулювань у дослідженні колег, сказавши, що він не бачив повної анкети.
Чого не можна соціологам
Директор групи «Рейтинг» Олексій Антипович вважає, що скандал довкола соціологічного опитування «висмоктано з пальця».
«Вас не дивує? Коли це (розмови про сепаратизм, – Z) виноситься на публіку і про це говорять, то скандал. А коли це не виноситься на публіку, але про це дійсно думають, то це хіба не скандал?.. Іншого способу, крім провести соціологічне опитування, для збору такої інформації немає», – зазначає Антипович у коментарі Z. На його думку, замовником подібних опитувань насамперед мусила би виступати власне Служба безпеки України.
Чи існують «червоні лінії» для соціологів?
«Не допускається, коли анкета когось ображає. Це однозначно "червона лінія", – відповідає Олексій Антипович. – Щодо інших тем… Давайте так: опитування на сексуальну тему – це "червона лінія" чи не "червона"? Опитування на тему здоров’я – це "червона лінія" чи не "червона"? Опитування на тему психологічних характеристик – "червона лінія" чи не "червона"? Можна дискутувати. Але щодо суспільно-політичних настроїв, я вважаю, це точно не "червона лінія"», – резюмує Антипович.
Соціолог підтверджує: група «Рейтинг» теж вивчала рівень сепаратистських настроїв серед респондентів. Жодних злих умислів не сповідувала. Втім, під час таких опитувань дійсно багато залежить від анкети. «Можна сперечатися щодо формулювання самих запитань або інших методологічних підходів. Але те, що ці теми треба досліджувати, – це однозначно», – коментує Антипович.
Якщо повертатися до соціологічного опитування власне КМІСу, то в своєму старому дослідженні за 2014 рік соціологи використовували ті самі запитання, що й цього разу – в цьому сенсі жодних «вкидів» не проявляється. Втім, тодішнє опитування КМІСу проводили на «безпечній» дистанції від виборів і в іншому контексті – в контексті сприйняття сепаратизму як супровідника війни, на тлі агресії Росії проти України. Відтак соціологічні заміри продемонстрували мізерні сецесійні настрої.
«Про Галичину як про суб'єкт федерації в складі федеративної України мріють (увага!) 0% опитаних. Аж 0,2% респондентів замахуються на державотворення, що включає в себе Львівщину, Івано-Франківщину й Тернопільщину. Нарешті, за приєднання Галичини до Польщі ратують 2,8% (цифра в рамках похибки). Відсоток тих, хто не визначився, так само мізерний — 2,9%. Відсоток "відмовників" зовсім незначний — 0,2%.
Коли опитаним галичанам запропонували поміркувати про можливі перспективи гіпотетичної Галицької держави, 84,2% дали вичерпну відповідь: "Галицька держава не може відбутися, бо Україна єдина"».
Юлія Мостова, Сергій Рахманін, Інна Ведернікова
«Пісня про Батьківщину» («Дзеркало тижня»)
Олексій Антипович визнає: поствиборчі емоції можуть впливати на відповіді респондентів. «Звичайно, в спокійніший період, через кілька місяців, таке саме опитування, напевно, не здійняло би такого резонансу, як сьогодні», – зазначає він.
Водночас, Антипович покладає відповідальність за сплеск скандалу передусім на самих львів’ян, які, вважає він, посилили конфронтаційні настрої в суспільстві. «Після президентських виборів більшість львів’ян, яка проголосувала за Петра Порошенка, дуже незадоволена результатами виборів. Лунають звинувачення в різних образливих формах, для прикладу, «зе-дебіли» чи «зе-біли». Насправді самі ж мешканці Львова і стимулюють такі опитування», – вважає Антипович.
У четвер Служба безпеки України повідомила директору КМІСу Володимиру Паніотто, що перевірка не виявила порушень в опитуванні соціологів.
Виходить: ті, що обурювалися, що анкета, яку бачили кількасот людей, провокує сепаратизм, опублікували її – й анкету побачили кілька мільйонів. Як в тому анекдоті про лорда Честертона:
Питання спікеру палати лордів:
– Сер, чи дозволяють мені правила палати лордів назвати лорда Честертона брудною жирною свинею?
– Ні. Ви не маєте права назвати лорда Честертона брудною жирною свинею.
– У такому випадку я змушений відмовитися назвати лорда Честертона брудною жирною свинею.
26.04.2019