Вчора Юрій Луценко вперше після курсу лікування у Польщі, куди відбув одразу після ув'язнення, з'явився на публіці. Публіка була «своя», прихильна — львівська. Тут, у столиці Галичини, опозиціонер презентував свою Третю Українську Республіку — новий громадський рух, що постає з ініціативи Луценка. Він заявив, що головні надії покладає на покоління тих, кому трохи за тридцять…
Вечір у Львові. Alfa Jazz. Юрій Луценко у товаристві екс-начальника місцевого УМВС Василя Пісного та дружини Ірини Луценко...
Зустрічаючись з галицькими політиками та громадськими активістами, Юрій Луценко багато говорив про нинішній стан речей у державі, про загрози та виклики влади. Від відвертої критики опозиції офіційної — ОО «Батьківщина», ВО «Свобода» та УДАРу — Юрій Віталієвич утримався, хоча й не один раз натякав: багато чого в опозиційній стратегії залишається для нього загадкою.
А от про що Луценко говорив відкрито, так це про мету громадського руху «Третя республіка».
«Зрозумійте мене правильно. Я хочу відродити колишній Народний Рух. Але такі речі не можна називати однаково… І тому я запропонував назвати це "ІІІ Українська Республіка". Не назва мені важлива. Важливо, аби цей процес почався. Я хотів би, щоби мільйони людей почали свідомо боротися не за нового президента, а за нову країну. От такий рух тисяч польових командирів я хотів би зробити. Я свідомий того, що в мене для цього ще дуже мало ресурсів. Крім мого прізвища і моєї енергії — нічого. Крім моїх друзів — Стецьківа, Філенка — також нічого. Але я впевнений, що ця ідея висить у повітрі, що сиґналу чекають мільйони людей», — заявив Юрій Луценко.
Він також додав, що робить ставку на покоління тих, кому трохи більше тридцяти, бо ці люди здатні принести свіжі ідеї.
Що цікаво, опозиціонер не захотів виносити сміття з опозиційного табору. На запитання, чи згоден він зі стратегією, яку провадять Яценюк та Турчинов, Луценко відповів, що своїми міркуваннями ділиться безпосередньо з лідерами опозиції тет-а-тет і не бачить потреби виносити ці теми на люди.
Разом з тим він заявив, що його совість не має спокою через Юлію Тимошенко.
«Я — друг Юлії Володимирівни. Я до сих пір памятаю той день, коли ми сиділи у підвалі у залізних ящиках Печерського суду… Я ніколи цього не забуду, і я досі відчуваю комплекс провини, що я тут, а вона там», — заявив Луценко. Він певнений, що нині опозиція має думати насамперед про те, як звільнити свого лідера, а не про вибори.
Наразі, зізнався Юрій Луценко, в нього немає чіткого уявлення, що робити з країною далі та яку «скрипку» в цьому процесі відіграє «ІІІ Українська Республіка» — нині тільки будується концепція та план дій нового утворення. Проте вже восени політик пообіцяв віддати на народне обговорення «чернетки» відповідних документів…
15.06.2013