Колишній генеральний секретар НАТО, а нині позаштатний радник президента України Петра Порошенка Андерс Фог Расмуссен в інтерв'ю BBC стверджує, що НАТО вернулося до своїх початкових цілей: протистояти агресивній Росії. Згадуючи весну 2014 року, він зізнається, що агресія Росії проти України була повною несподіванкою для НАТО, а остаточно відкрила всім очі на те, що відбувається, стала трагедія "Боїнга" МН17.
— Почнемо з найважливішого. Ви були генеральним секретарем НАТО з 2009-го по 2014 рік. Чи стали для вас несподіванкою дії Росії в Україні у лютому-березні 2014 року?
— Так, це був сюрприз. Із впевненістю можу сказати, що нас застали зненацька. Ми не очікували, що європейська країна захопить силою частину території у сусіда. Росія зробила саме це, нелегально анексувавши Крим.
— Невже у вас не було ніяких даних про те, що Росія готується до перекидання своїх військових у Крим?
— Ні, абсолютно не було. Росія тоді почала складну спецоперацію – гібридну війну. Вони використовували не тільки звичайні збройні сили, а й кібератаки, кампанії з дезінформації та інші... В той час ми були не готові протистояти цьому. З тих пір ми адаптувалися. Але в 2014-му ми були захоплені зненацька.
— Ви можете згадати ключові моменти весни 2014 року? З ким із представників Росії ви контактували, які кроки робили?
— У той час ще добре працювала Рада Росія-НАТО. До речі, вона існує досі, але радше формально. У рамках цієї ради ми постійно зустрічалися з представниками Росії, щоб обговорювати теми, які представляють взаємний інтерес, включаючи відносини з Україною.
Але після атаки Росії на Україну все пішло зовсім за іншим сценарієм. До речі, тоді, 2014-го, в Росії була досить велика делегація, що розміщувалася у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. У нас було безліч можливостей для діалогу.
— Як часто ви розмовляли?
— Іноді кожен день. Ну, як мінімум раз на тиждень.
— І як росіяни поводилися?
— В цілому вони поводилися досить агресивно, часто давали фейки про свої дії в Криму. В НАТО їм не вірили.
— Що саме стало точкою неповернення?
— Відразу після російської операції в Криму ми зрозуміли, що Європа опинилася у зовсім новій ситуації з точки зору безпеки. І ми почали робити якісь кроки. Ми ввели війська НАТО в країни наших партнерів на сході Європи, щоб посилити нашу оборону.
Нас застали зненацька на першому етапі, але потім ми почали швидко реагувати на події. А історією, яка остаточно відкрила всім очі на те, що відбувається, стала, звичайно, трагедія "Боїнга" МН17, збитого на сході України.
— Чи можна вважати, що 2014 рік повернув НАТО ті цілі, заради яких Альянс існував у часи холодної війни – протистояння з Росією?
— Так, можна сказати, що тоді ми повернулися до початкової й основної мети НАТО. Альянс був створений 70 років тому для захисту Європи і Північної Америки від СРСР. Після розпаду Радянського Союзу ми розробили нову стратегію. НАТО брало участь в операціях у Афганістані та Лівії. У нас були навчальні місії в Іраку, ми ловили піратів на африканському узбережжі.
Ми багато працювали з Москвою. Росія допомагала НАТО проводити операцію в Афганістані. Ми взаємодіяли в боротьбі з наркотрафіком, протидії тероризму і піратства. Але в 2014 році – після нападу Росії на Україну – ми зрозуміли, що Росія не наш стратегічний партнер, а наш стратегічний противник. І основне завдання НАТО – це, як і раніше, захист нашої власної території.
— Тепер ви працюєте позаштатним радником президента України Петра Порошенка. Як оцінюєте ймовірність початку війни між Україною і Росією?
— Та ж війна вже йде. Конфлікт у Донбасі – це і є гаряча війна. Щодня там гинуть люди, йдуть обстріли. І єдиний спосіб зупинити цей конфлікт – це ввести туди миротворців ООН. Вони би змогли контролювати фактичний кордон між Україною і Росією, відстежувати і запобігати переміщенню російських військових і зброї через кордон.
— Яким ви бачите майбутнє НАТО?
— НАТО потрібно продовжити адаптуватися до викликів сьогоднішнього дня. Потрібно бути готовими захистити територію і суверенітет членів Альянсу від будь-якого виду російської агресії. Але, на додачу до цього, НАТО потрібно більше фокусуватися і на протидії тероризму. Я вважаю, що потрібно створити незалежний штаб НАТО з протидії тероризму.
НАТО потрібно поводитися активніше у сфері кібербезпеки. В нас є Центр кібероборони. Але він почне працювати на повну силу лише в 2023 році. По-моєму, це надто повільно. Треба прискорюватися. І чисельність цього підрозділу повинна бути істотно вищою. Ми також повинні надати командуванню НАТО право давати наказ про застосування оборонного кіберзброєння у відповідь на атаку ззовні.
І ще я б згадав про електронну розвідку. Скоро наші противники зможуть спрямовувати важкі безпілотники в бік країн НАТО. Не ризикуючи зазнати втрат у живій силі, наші опоненти можуть де-факто почати війну з членами Альянсу. Щоби протистояти таким загрозам, треба дуже швидко приймати рішення.
1990-х НАТО витратило шість місяців на прийняття рішення про початок військової операції на Балканах. Нам знадобилося шість днів на прийняття рішення про початок дій у Лівії. Думаю, у майбутньому в нас буде всього шість хвилин для рішення. У командування НАТО має бути право і можливість швидко ухвалювати рішення такого рівня.
Розмовляла Ольга Івшина, BBC
Переклад з російської