Офіційний Київ скерував до Росії протокол про риболовлю в Азовському морі.

 

Державний комітет України з рибного господарства та рибної промисловості надіслав до Росії для підписання протокол осінньої сесії українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі щодо реґламентації вилову риби. Нагадаємо, восени засідання українсько-російської комісії перервалося зі скандалом: група народних депутатів та громадських діячів на чолі з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим вважали неприпустимим провадити переговори з Комітетом РФ з рибальства на тлі мілітаризації Азову російськими військами.

 

Інформація про узгодження протоколу опублікована на офіційному сайті Рибгоспу.

 

 

"Після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади було вирішено направити протокол на підпис російській стороні дипломатичними каналами для того, щоб українські рибалки змогли й надалі здійснювати вилов водних біоресурсів в Азовському морі у рамках правового поля", – заявив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

 

Державний комітет запевняє, що протокол надає низку переваг для України. "Одна з таких – розподіл квоти вилову бичка в обсязі 9 тис. тонн для України та 6 тис. тонн для РФ. Крім того, протоколом оговорено питання передачі затриманих рибалок тій стороні, до громадянства якої вони належать. Це має сприяти збільшенню рівня безпеки українських рибалок у ході здійснення ними господарської діяльності", – обґрунтовує Бєлов.

 

"Рибна" аґенція зазначає, що відсутність протоколу усунула правові підстави для встановлення лімітів вилучення водних біоресурсів на 2019 рік, а також нормативного підґрунтя для здійснення українськими рибалками промислу в басейні Азовського моря. "Відтак, через відсутність протоколу [українсько-російської] комісії [з питань рибальства в Азовському морі] українські рибалки не можуть законно ловити водні біоресурси в цій водоймі", – виправдовуються чиновники.

 

На думку аґенції, відсутність протоколу дозволяла силовим структурам РФ "посилити тиск на українських рибалок" та забезпечила російську сторону "правомірними підставами для затримання рибальських суден України в Азовському морі". "У такий спосіб РФ може отримати додатковий важіль для загострення соціальної напруженості у важливому для України регіоні, де рибальство є одним із основних видів діяльності. Також це надасть Російській Федерації підстави стверджувати, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами", – пояснили в Державному комітеті України з рибного господарства та рибної промисловості.

 

24 жовтня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, перебуваючи на засіданні "риболовецької" комісії, заявив про неприпустимість переговорів, а також висловив вимогу до СБУ негайно видворити з України голову російської делегації, котрий в'їхав до України нелеґально через Крим.

 

Народний депутат Сергій Висоцький згодом повідомив, що зусиллями парламентаріїв "засідання комісії зірвано".

 

Натомість заступник голови Державного агентства рибного господарства України Андрій Кравченко висловив побоювання про загрозу втрати частини промислової акваторії Азовського моря для українських рибалок.

 

"Якщо роботу комісії не буде завершено в установленому порядку й не буде підписано відповідний протокол, складно спрогнозувати наслідки, враховуючи ситуацію на Азовському морі. Є серйозні побоювання, що українські рибалки втратять більшу частину Азовського моря для свого промислу", – сказав чиновник.

 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловлювався на підтримку риболовецьких переговорів.

 

Він вважає, що засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі є потрібним для української сторони, адже дозволяє захистити українські ресурси і рибалок.

 

"Увесь сенс у тому, що біоресурсів Азовського моря ми не можемо віддати. Але ми мусимо захищати наших рибалок і мусимо захищати наші біоресурси. Інакше вони підуть і далі це захоплюватимуть", – заявив голова МЗС.

 

Цікаво, що восени Клімкін стверджував: сама комісія жодних протоколів не приймає, а подає напрацьовані пропозиції на розгляд до Кабінету Міністрів, який і ухвалює потім рішення. "Ми теж маємо дуже серйозні пропозиції, це стосується і політичної, і юридичної сторони. Все, що там може бути погоджене, не може суперечити нашим позовам [до міжнародних судів]. Тому ми впливатимемо на те, що буде чи не буде закладено в можливу домовленість, але проводять ці переговори, звісно, наші рибалки", – стверджував Клімкін.

 

28.02.2019