Заступниця міністра закордонних справ з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олена Зеркаль заявила, що узгодження Європейською Унією поправок до газової директиви встановлює правові рамки функціонування Nord Stream 2 за нормами ЄС і загалом відповідає вимогам України. Водночас, Зеркаль зазначила, що ці домовленості не знімають безпекових ризиків і можуть спровокувати РФ на ще агресивнішу поведінку.
Про це Зеркаль написала на своїй сторінці у Faceboоk.
"Перше і головне – на газопроводи з третіх країн, у тому числі на "Північний потік-2", буде поширено право ЄС. Це було і лишається ключовим положенням запропонованих змін. Саме йому опиралися Німеччина, Австрія і низка інших держав-членів. І вони ж нарешті погодилися з цим... Проте левова частка змін стосується того, як забезпечити цю відповідність вимогам законодавства ЄС для газопроводів, які починаються в іншій юрисдикції, тобто поза межами ЄС", – зазначила Зеркаль.
Вона пояснила, що директива визначає, як оператор газопроводу та регулятор мають діяти, щоб забезпечити відповідність "Північного потоку-2" вимогам енергетичного права ЄС. Зокрема, регулятор держави-члена ЄС може консультуватися с органами влади Росії, звідки походить "Північний потік-2", і лише як виняток Німеччина може отримати дозвіл укласти міжурядову уряду з РФ.
Зеркаль акцентувала на тому, що йдеться лише і винятково про регулювання економічних аспектів роботи газопроводу. "Держави і далі вирішують самостійно всі інші питання, які стосуються "Північного потоку-2". Наприклад, питання захисту довкілля чи безпеки. Це особливо важливо для Данії, яка ще має ухвалити рішення – дозволяти чи забороняти будівництво "Північного потоку-2" в своїх територіальних водах. І Данія має достатньо аргументів для того, щоб відмовити", – зазначила заступниця міністра.
Вона також акцентувала, що у рамках тріалогу було вирішено, як саме комісія може забезпечити ефективний контроль за дотриманням права ЄС газопроводами, що походять з третіх країн.
"Отже, ми маємо правові рамки, в яких функціонування "Північного потоку-2" можливе лише за умови його відповідності нормам права ЄС. Це те, чого вимагала Україна. Ми постійно наголошували, що "Північний потік-2" не повинен мати конкурентної переваги від того, що може не дотримуватися права ЄС. Наступне завдання – забезпечити імплементацію цих змін", – підкреслила Зеркаль.
Водночас вона зауважила, що ухвалення цих змін саме собою не знімає безпекових ризиків "Північного потоку-2". У цьому контексті дипломат нагадала про дуже агресивну реакцію з боку РФ на спроби регулювати "Північний потік-2" – аж до того, що "добудуємо Північний потік і розберемося з Україною".
"Є ризик того, що поширення вимог ЄС на "Північний потік-2" зробить поведінку РФ ще агресивнішою. Це вимагає посилення тиску на Росію, включно з можливими санкціями", – застерегла Зеркаль.
На завершення вона зауважила, що французько-німецький консенсус щодо змін до директиви багато хто сприйняв як зраду, хоча насправді це крок до нового консенсусу в ЄС у цілому, що "Північний потік-2" не має політичних привілеїв і має бути суворо оцінений з усіх боків – регуляторного, економічного і, звісно, безпекового. "Це важливе зрушення, яке враховує і наші інтереси. Воно лише набуває своїх обрисів, і жодного з ризиків не усунуто. Але це означає, що наша позиція стає сильнішою", – резюмувала заступниця міністра.
Як зазначає аґенція "Укрінформ", уночі на середу представники Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії у Страсбурзі погодили проект поправок до газової директиви ЄС, згідно з котрими газопровід "Північний потік-2", а також усі ГТС із третіх країн, які заходять на територію Євросоюзу, мають працювати за законодавством та правилами спільноти.
"Багато хто хотів, щоб ці переговори зазнали невдачі, без цієї домовленості, і щоб правил ЄС не застосовували до газопроводів із країн, які не є членами ЄС. Але за сьогоднішньою домовленістю усі майбутні трубопроводи з країн, які не є членами ЄС, включаючи «Північний потік-2», муситимуть дотримуватися правил ЄС", – заявив європарламентар Єжи Бузек.
Зокрема, йдеться про норми енергетичного законодавства ЄС, які спрямовані на уникнення монопольного становища на ринку газу одного із постачальників, доступу до ГТС третіх компаній.
Далі, згідно з процедурою, досягнуті домовленості має затвердити комітет ЄП з питань промисловості, досліджень та енергетики. Після цього на пленарній сесії мають проголосувати відповідну законодавчу резолюцію.
13.02.2019