(Запросини до передплати.)
Исторію Галичини починають звичайно від часу охрещеня Руси. Якою була доля нашого краю перед принятєм христіяньства; якою була она на цїлі сотки і тисячі лїт перед Руриком — з дотеперішних исторій довідатись про се не можна. А однак старинні ті часи незмірно для нас важні і поучаючі; в них ясно дають ся прослїдити первістні підстави нашого родинного, суспільного і державного житя, як і постепенний розвій того житя на свойских, питомих основах. В старинній нашій исторія подибують ся величні картини, що подивом наповняли весь світ старинний і голосну славу придбали нашому народови. Чейже не годить ся, так світлі чини наших предків укривати, мов би з умислу, перед очима потомства.
Бажанє пізнати старинні дїї свого краю і народу, є вже вроджене кождому чоловіку. Оно і мене спонукувало до працї над стариною Галичини. Вже року 1864 помістив я був в "Галичанинї" про галицку старину першу, в многім ще хибну, працю свою під заг. "Русь Червона в часах перед-историчних", і від того часу — мимо всїляких перепон — все радо повертав я до улюбленого предмету, до студій над нашою стариною. Нинї поступила праця настілько, що можу вже взяти ся до систематичного єї виданя.
Першій том "Старинної исторії Галичини", обіймати буде головно часи від VІІ-ого віку перед Хр. до року 110 по Христї. Зміст сего тому такій:
1) Тракія яко правітчина Славян. Трацка мітольоґія і трацкі обичаї ті-ж самі, що у Славян пізнїйших. Исторія Траків жиє і доси в славяньскій традиції. Головні трацкі племена.
Траки в Малій Азії. Участь Траків в Трояньскій війнї. Трацкі племена малоазійскі. Переселенє малоазійских Траків на Україну і Поділє в VІІ-ім віцї перед Хр. Заведенє і розповсюдненє в нашім краю малоазійского культу і обряду "Купала".
2) При долїшнім Дунаю і вздовж Днїстра жило від непамятних часів трацке племя Ґетів. Після грецких традицій, записаних у візантійских писателїв, уважали ся Ґети предками Славян. Давні польскі хроники зачисляли Ґетів до польского народу. Ґети були предками Галичан. Границї ґетскої держави сходять ся з границями пізнїйшого галицкого княжества. Значенє назви "Ґет" в старину і за Руриковичів. Назва та доховала ся і до нинї в топографічних назвах Галичини.
Верховний бог Ґетів: Білбог. Від VІ-ого віку перед Хр. місце Білбога заняв бог Зальма (Зельман). Традиції про Зельмана у Русинів (а також у Словаків, Мораван і Чехів). Де була в Галичинї святиня Зельмана? Вісти Греків про того бога.
Віра Ґетів в одного найвисшого бога. Віра в безсмертність душі і в загробове, щасливе житє. Длячого Ґетів звано в старину "невмираками"?
Ґетскі жерцї-пророки. Их могущій вплив на королїв і нарід. Фанатизм жерцїв, их реліґійно-моральні місії по краю і патріотичне пожертвованє в часах небезпеченьства.
Житє родинне Ґетів. Занятя жінок при ріли і ґосподарстві; их саможертва на могилї мужа, реліґійність і преданність до культу бога Зельмана. — Общини громадскі. Занятя ґетских "унів" (молодцїв). — Демократичний устрій держави. — Письменність у Ґетів.
3) Всхідні сусїди Ґетів: Скольоти або Скити (на Українї і Поділю) Якої народности були Скити? Их мітольоґія, обряди, звичаї, традиція. Скитскі племена, краї і ріки. Старинність назв Україна і Понизє.
4) Исторія Ґетів. (Подаю лиш дати головнїйші:)
VI-ий вік перед Хр. — Похід перского короля Дарія в сторони Днїстра. Опис походу. Утеча Дарія. Послїдства війни.
V-ий вік перед Хр. — Могуща держава трацких Одризів (на полудне Балкану) обіймала й край Ґетів. Исторія тої держави.
ІV-ий вік перед Хр. — Початки македоньскої держави. Королї Ґетів: Атеас і Дорікет. Війни Ґетів з Філіпом Македоньским, з сином єго Александром Великим і з наслїдником Александра, Лізимахом. Спійманє Лізимаха в сторонах Днїстра.
ІІІ-ій вік перед Хр. — Наїзд на Тракію Ґалятів (Кельтів). Сармати з над Азовского моря займають Скитію і від долїшного Днїстра загрожують державі Ґетів. Відношеня Ґетів до Ґалятів і Сарматів.
II-ій вік перед Хр. — Одно племя Ґалятів, Бастерни, являєсь над Дунаєм і вступає яко наємне війско в службу Ґетів. Борба Бастернів з Сарматами. Мирні відношеня Ґетів до македоньскої держави. Бастернам визначають Ґети землю на сталий осїдок (в теперішній Гуцульщинї).
І-ий вік перед Хр. — Бастерни воюють по сторонї понтского короля Мітрідата супроти Римлян. Римляне займають Тракію аж по Дунай. Виселенцї з Тракії осїдають в Банатї, в Семигородї і в краю Ґетів. Повстанє дако-ґетскої держави. Перші дако-ґетскі королї: Бурвиста і Комосик. — Межиусобицї в краю Ґетів, викликані за впливом Римлян. Римляне помагають слабшим ґетским королям, щоби знищити сильнїйших. Дрібні ґетскі королї: Ороль, Даник, Зира і Тарса. Опис воєн.
І-ий вік по Хр. — Королї дако-ґетскі: Скорило, Дурас, Декебаль. Війни Даків і Сарматів з Римлянами. Римляне оплачують ся соромною даниною Дакам.
Початок ІІ-ого віку по Хр. — Рішуча кількалїтна борба межи Римлянами а Дако-Ґетами. Даки, виперті з Банату і Семигороду, виселяють ся на північ; Ґети уступають з над Дунаю і долїшного Днїстра.
Границї межи римскими областями а краєм Ґетів. Повстанє нових, дрібних держав ґетских. Які були назви і границї тих держав в теперішній всхідній Галичинї? Жителї межи Днїстром а Днїпром приймають назву Унів (Юнів, Юнаків).
Старинні назви гір, рік і городів в краю Ґетів.
Першій том "Старинної исторії Галичини" появить ся в протягу сего півроку; обіймати буде 18 до 20 аркушів друку. Передплату на сей том (2 зр. а. в.) присилати можна через "Дѣло" або на мою адресу.
У Львові 3. сїчня 1894.
Ом. Партицкій
(улиця Малецкого ч. 10)
Дѣло
17.01.1894