Ялинки, колядки, кутя і келішки з втопленим фаршмаком майже залишилися в паралельній реальності, але і у будні є завжди місце святу. Огляд подій тижня в Україні.
Першопрохідці тижня
Ще минулого літа Центральна виборча комісія порахувала, що державний бюджет мусить бути готовим до витрати майже 2,355 млрд грн на чергові вибори Президента в 2019-му. У розрахунках враховано можливе повторне голосування.
Як відомо, аби змагатися за президентську посаду, кандидат повинен внести 2,5 млн грн. застави, яку повернуть лише тим, хто вийде у фінал. Нескладна арифметична операція каже, що 942 заможних українці, які мають зайву «чикушку» гривень, могли б сильно допомогти вітчизняному бюджету, якби стали до електоральної борні. Але і нувориші, і олігархи з досвідом не поспішають таким чином непокоїтися про економічне благополуччя країни, і поки що в президенти йдуть люди далеко не найбагатші.
Проте наразі це єдина сумна новина.
У Комітеті виборців України попереджають, що нудно найближчі пару місяців не буде. "Для багатьох кандидатів важливі не перемога, не другий тур, важливе навіть не проходження 5% бар'єру. Для них важливо запам'ятатися. Тому що цьогоріч нас чекають парламентські вибори. Президентська кампанія фактично перейде в парламентську. Тому цілком природно, що ми побачимо рекордну кількість епатажу, тобто запам'ятатися не змістом, а формою", — анонсував ймовірний перебіг подій керівник КВУ Олексій Кошель.
Важковаговики виборчого процесу чекають найзручнішого моменту, аби занести заяву і гроші в ЦВК, а ті, кого згадував КВУ, вже тішать інформаційний простір повідомленнями про те, що за кимсь з них стежать спецслужби, а іншого ті самі спецслужби викликали на розмову.
Найоригінальніший персонаж оголосив, що планує в рамках кампанії знайти дружину, і таке зізнання оприлюднив на біг-бордах.
На носі Йордан, і тоді має статися щось оригінальне, раптом хтось з потенційних президентів пірне в ополонку, а потім матеріалізується в ЦВК з документами і 2,5 мільйонами.
Уряд тижня
Кабінет, очолюваний Володимиром Гройсманом, натомість не переймається президентськими виборами, бо живе за іншими часовими стандартами. Команду Володимира Борисовича мало непокоїть подія, запланована на 31 березня, бо вони мислять глобальніше — Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Стратегічного комітету на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, який буде формувати стратегію роботи апарату в контексті переходу на трирічне бюджетне планування.
Коментуючи створення комітету, Гройсман зазначив, що в його склад увійдуть всі члени уряду, а це означає, що ні до кого з підлеглих прем’єр не має претензій.
«Будемо регулярно розглядати всі стратегічні питання розвитку країни», —підкреслив він, додавши, що перехід на середньорічне планування, а потім на формування напрямків стратегічного розвитку стане запорукою «впевненості, передбачуваності і стабільності».
Думку шефа розвинула міністр фінансів Оксана Маркарова, яка повідомила, що відомство до 15 травня подасть на затвердження Кабміну трирічну бюджетну декларацію, яка стане головним документом нового бюджетного процесу.
У вітчизняній історії був випадок, коли один і той же громадянин ставав Президентом двічі поспіль, але навіть безмежно лояльного Валерія Пустовойтенка Леонід Кучма відправив на заслужений відпочинок, коли в 1999 році повторно став головним на Банковій.
Часи міняються, республіка в нас тепер парламентсько-президентська, і хто б зважав на вибори чергового гаранта Конституції. Є в нашій країні люди, які мислять стратегічно.
Міністр тижня
Геть добре чується в силах міністр закордонних справ Павло Клімкін. Головний дипломат чомусь вибрав майданчиком для одного з своїх виступів виставку копій старовинних мап України. Говорив міністр про наш вступ до ЄС та НАТО і оперував зову ж таки великотерміновими категоріями.
"Я сказав, що, по-перше, ми маємо бути чесними, розмовляючи з людьми, розмовляючи з українським суспільством, і що ті, хто кажуть, що Україна може вступити, наприклад, до Європейського Союзу за рік, за два, за три, — вони не кажуть чесно. Нам потрібно продовжити зміни в Україні, і це йдеться не просто про реформи, а про фундаментальні зміни в Україні", — заявив Клімкін.
На думку міністра, Україна має сама старатися, бо Бог, як відомо, допомагає тому, хто допомагає собі сам. "Ті спекуляції, які ідуть, що це довгострокова перспектива, що це буде через 25 років, 30 років і ми будемо чекати, — це все також тотальна маніпуляція. Звичайно, це залежить від нас, але залежить і від Європейського Союзу і НАТО, від настроїв, які відбуваються там. І над цим ми працюємо. Я вважаю, і я про це сказав, що це середньострокова історія", — оптимістично-обережно прогнозував шеф МЗС.
Врятування тижня
Україна зопалу могла отримати ще десяток моряків-героїв, але процес міні-канонізації вчасно пригальмували. Біля берегів Туреччини розколовся корабель Volgo Balt, який йшов під панамським прапором з російського Ростова і віз нібито вугілля. Екіпаж на вантажному судні був переважно український, четверо моряків загинули, але решту врятували, надали допомогу в турецькому Самсуні і відправили до Одеси. Медіа відслідковували перипетії кораблетрощі та її наслідків, і до оголошення діяльності українців в Чорному морі подвигом лишалося зовсім трохи. Коли раптом прохопився той самий міністр закордонних справ.
"Стосовно походження вугілля, ми це перевіряємо. Ми знаємо про російські спроби змішувати вугілля з окупованих територій та російське і його вивозити, причому не тільки до Туреччини", — зазначив Клімкін, і сюжет набув трохи іншого змісту. Тепер виявляється, що українці везли вкрадене росіянами українське вугілля, а це під час війни виглядає зовсім не героїчно.
В МЗС пообіцяли з усім належним чином розібратися, репортажі про Volgo Balt та його екіпаж припинилися.
14.01.2019