Недавно подали ми вість, що установлений соймом комітет дорадчій видїлу краєвого для справ фінансових порішив дорадити видїлови краєвому обниженє додатків краєвих о три крейцари на рік 1894. Видїл краєвий опираючись на тій опінії, уложив прелімінар буджету краєвого на рік 1894, а рада видїлу ухвалила єго на своїм послїднім засїданю.

Прелімінар на 1894 р. се першій по переведеній конверсії индемнізаційній, а під многими взглядами відмінний від буджетів з попередних років. Коли ухвалено конверсію довгу индемнізаційного, стан фінансів краєвих представляв ся так:

На фондї краєвім тяжили: позички емісійні в квотї 7,518.900 зр., позичка з фонду пропінаційного в квотї 1,650.000 зр., різні инші позички в квотї 1,323.181 зр. То-ж всїх довгів затягнених після ухвал соймових було разом 10,492.081 зр. — а крім того около півтора міліона так званих хвилевих позичок, які повстали з потреби покриваня біжучих недоборів — отже загалом около 12 міліонів.

На рік 1892 був наложений додаток до податків безпосередних у висотї 39 кр., а помимо того буджет на 1892 р. був замкнений недобором в сумі 1,650.000 зр., — а буджет на 1893 р. був замкнений недобором в сумі 1,534.000 зр.

Щоби зарадити необходимому зростови звичайних видатків буджету, за-для щорічних недоборів, щорічних позичок і збільшаючих ся в наслїдок того рат на проценти і амортизацію тих нових довгів — порішена була конверсія довгу индемнізаційного. Як звістно, в наслїдок тої конверсії довг индемнізаційний у висотї 27 міліонів, пятьпроцентовий і платний в пяти роках, був замінений на 4-процентову позичку, що має амортизуватись в 50 роках. В роках 1893 до 1897 включно, коли край побирати буде субвенцію з державного скарбу у висотї 2,425.000 зр. річно — коли будуть значні надвишки — мають бути ті надвишки ужити на сплату давних довгів. На скілько би при прискореній сплатї давних довгів було можливе, то частина надвишок має ужитись на обниженє додатків до податків.

Для поясненя годить ся і се пригадати, що заключено з правительством умову, після котрої наступило розчисленє взаїмних зобовязань, а именно що скарб державний мав платити згадані висше субвенції, а край сплатити від 1899 р. почавши довг 6½ міліонів. В наслїдок того розчисленя сей довг амортизує ся вже тепер через обниженє субвенції зі скарбу державного з квоти 2,425.000 зр. на 1,488.935 зр. річно.

Річна рата позички конверсійної виносить около 1,366.900 зр. По переведеній конверсії мають всї активи і пасиви фондів индемнізаційних перейти на фонд краєвий, а се може наступити аж по замкненю рахунків з 1893 р. За той час збираючі ся припаси касові з біжучого року идуть на покритє 1½-міліонового недобору і на початок оплати давних довгів. В біжучім роцї сплачено дїйстно з давних позичок квоту 1,103.000 зр.

Від 1894 р. буджети краєві будуть замикані надвишками, але що ті надвишки мають бути ужиті на сплату давних довгів, то видїл краєвий уложив буджет на 1894 рік в той спосіб, що цїлу надвишку вставлено до рубрики видатків: "на одноразову сплату давних довгів". В той спосіб хоче видїл краєвий зазначити, що тими надвишками не можна розпоряджати на різні цїли, але треба сплачувати ними давні довги.

В наслїдок повисшої проґрами фінансової і довершеної конверсії, піднесли ся деякі рубрики буджету на 1894 р. і так рубрика XIV. видатків "на амортизацію позичок" збільшила ся з суми 702.000 зр. на 3,737.000 зр., а рубрика XVII. доходів "розличні" збільшила ся о цїлу субвенцію державну в сумі 1,488.935 зр., котра з буджету индемнізаційного перенесена до буджету краєвого.

За-для таких змін не легко порівнати прелімінар на 1894 р. з буджетом краєвим на 1893 р. Однак по відчисленю всїх квот в доходах і видатках прелімінаря на 1894 р., які мають звязь з операцією конверсійною, представляє ся прелімінар буджету краєвого на 1894 р. користнїйше о по-над 300.000 зр., анїж буджет на 1893 р. Надвишка, яка буде до розпорядимости на сплату давних позичок а вставлена до властивої рубрики видатків, виносить 1,696.987 зр., а єсть єще висша о 130.000 зр. від суми, представленої соймови в справозданю видїлу краєвого яко приближене обчисленє будучих буджетів.

Загальний прелімінар на 1894 р. виказує в видатках 9,641.922 зр., — а в доходах власних 2,738.346 зр.

Порівнавши доходи власні з видатками показує ся недобір в квотї 6,903.576 зр., котрі видїл краєвий предкладає покрити додатками до податків безпосередних, числячи, що один крейцар додатку принесе 108.000 зр. Тож видїл краєвий предкладає наложити додатки краєві: по 65 кр. в Галичинї від 1 зр., що принесе 6,479.460 зр., а по 51 кр. в княжестві краківскім, що принесе 424.116 зр. — а разом прийде квота 6,903.576 зр., котрою буде покритий цїлий висше згаданий недобір буджету краєвого на 1894 р.

Поодинокі рубрики видатків і доходів представляють ся так:

Видатки.

І. Кошти репрезентації краю — 108.446 зр.

II. Кошти заряду — 272 579 зр.

III. Кошти лїченя убогих недуж. — 860.000 зр.

IV. Кошти щіпленя — 70.000 зр.

V. Видатки санітарні — 19.000 зр.

VI. Запомоги для добродїйних заведень — 18.474 зр.

VII. На цїли образованя і просвіти (в порівнаню з 1893 р. більше о 112.447 зр.) — 1,714.227 зр.

VIII. Удержанє памятник. историчн. — 13.520 зр.

IX. Кватирунок жандармерії — 194.542 зр.

X. Дороги краєві — 1,340.000 зр.

XI. Дотації заведень краєвих — 69.625 зр.

XII. Видатки на шупасництво — 25.600 зр.

XIII. Будови водні і меліорації — 463.295 зр.

XIV. Амортизація позичок — 3,737.130 зр.

XV. На цїли рільництва і гірництва 510.821 зр.

XVI. На цїли промислові — 142.237 зр.

XVII. Розличні — 82.980 зр.

Сума видатків 9,641.922 зр.

Доходи.

I. Останки з минувших лїт — 248.000 зр.

II. Відсотки від грошей хвилево льокованих — 25.000 зр.

III. Доходи з краєвих доріг — 232.373 зр.

IV. Надвишка доходів від дотованих заведень — 4.975 зр.

V. Звороти задатків — 38.750 зр.

VI. Звороти позичок — 60.810 зр.

VII. Доходи школи лїсової — 6.340 зр.

VIII. Доходи школи в Дублянах — 59.004 зр.

IX. Доходи школи в Чернихові — 53.595 зр.

X. Доходи инших шкіл — 16.284 зр.

XI. Зворот за справдженє рахунків аптикарских — 650 зр.

XII. Дохід з перенесеня до скарбу краєвого фонду запомоги з 1866 р. — 3.402 зр.

XIII. Доходи з кватир. жандармерії — 61.438 зр.

XIV. Звороти видатків шупасових — 8.000 зр.

XV. Доходи краєвих складів публичних — 37.070 зр.

XVI. Доходи з краєвих оплат консумційних — 335.000 зр.

XVII. Розличні — 1,547.705 зр.

Сума доходів власних — 2,738.346 зр.

Дѣло