Львів, 13. падoлисmа 1918.
На нинішнім засіданню Українська Національна Рада приняла одноголосно тимчасовий основний закон, який постановляє, що держава, утворена з українських областей бувшої австро-угорської монархії, називається: Західно-Українська Народня Република.
Отся постанова має в історії творення нашої держави переломове значіння. Приймаючи її ми рішучо зірвали зі старим світом, який мав для нашого народу тільки поневолення і висловили волю будувати наше державне життя на нових основах, на яких на наших очах перебудовується світ цілий.
Основний закон, називаючи нашу державу Західно-Українською Республикою, мав на увазі не тільки саму назву. Воля законодавця значно ширша і глибша: назва держави має висловляти зміст державного життя, має говорити про основи, на яких те державне життя має опиратися.
Від нинішнього дня наша держава є Народньою Републикою.
Республиканських держав маємо в культурнім світі більше, одначе ані одна з них не є Народньою Републикою в повнім значінню слова, бо в ні одній з них народні потреба не є першою й найважнійшою основою їх устрою.
Правда, в усіх дотеперішних републиках власть виконує нарід, одначе сій політичній будові не відповідає будова господарська. Політично свобідний нарід дотеперішних републик є під господарським оглядом менше або більше поневолений капіталізмом, так, що з господарського становища ті републики є не народні, тільки капіталістичні.
Світова війна, викликана конкуренцією капіталізму окремих держав, спричинила переворот, який дає отсе почин до засновування народніх републик.
Найперше проявився сей переворот в найреакційнійшій державі, в Росії. За нею пішли її реакційні посестри: Австро-Угорщина й Німеччина. Та сей світовий рух — можна бути певним — не спиниться, а захопить і західні держави.
Ми, Українцї, на руїнах російської імперії поклали основи під наддніпрянську Українську Народню Републику. А xоч сей почин здавила не хвилю російська реакція при допомозі реакційної Німеччини й Австро-Угорщини, — то тепер, коли сі "ангели-сторожі" російської реакції на Україні вже стали трупами, — наші наддніпрянські брати підіймуть на ново народно-републиканський прапор Української Центральної Ради.
Нині сей прапор став також нашим державним прапором, прапором західних українських областей.
Очевидно, се тільки початок праці. Нині Українська Національна Рада тільки рішила, що Західно-Українська Держава є Народньою Републикою. За сим піде державно-творча праця, яка сю державу зробить справді Народньою Peпyбликою, — державою, в якій не тільки політичні, але також господарські основи мати-муть єдину ціль: свободу і добробут тих широких мас народніх, які творять нарід.
В сім змаганню вся Україна з'єдиниться в одну незалежну, самостійну, вільну Українську Народню Републику.
[Діло, 14.11.1918]