Уступлення ґен. Людендорфа. Справа уступлення цісаря Вільгельма II
Львів 28. жовтня 1918.
Під диктатом Вільзона доконується нечувана річ демократизація Німеччини. Чинники, які мали досі рішаючий вплив на німецьку політику, які були, так сказатиб, панами життя й смерти цілого німецького народу, оден по другім уступають. Першою жертвою демократизації Німеччини є ґен. Людендорф, перший ґенерал квартірмайстер, побіч Гінденбурґа перша особа в німецькому війсково-політичному світі. Упадок Людендорфа означує, що нове німецьке правительство одержує вільну руку для дальшого енергічного ведення своєї заґраничної політики без боязни, що її спиняти ме війскова диктатура. Гінденбург остав ще на своїм становищи, одначе його роля обмежена тільки до ведення дефензивної війни.
В сім напрямі змінено навіть німецьку конституцію, а саме парлямент ухвалив закон, який для виповідження війни і заключення мира вимагає згоди союзної ради і парламенту. Сей закон обмежує очевидно дотепер виключне й необмежене право цісаря виповідати війну та заключувати мир, що є також неабияким кроком вперед. На найблизший час заноситьса також на зміни в справі відпопідальности канцлєра та в страві підчинення війскової власти цивільній.
Найблиші дні можуть також принести великі зміни, бо антанта, як згідно твердять усі дневники домагається абдикації цісаря Вільгельма. В Берліні відбулася навіть велика коронна рада під проводом цісаря, на якій обговорювано справу уступлення Вільгельма II. Наради тривали аж сім годин та не довели до ніякого висліду, бо очевидно Вільгельм не має охоти уступити з доброї посади, й не зробить сего, коли не буде до сего змушений.
Поступові німецькі денники атакують з сего приводу цісаря та вказують йому на се, що його патріотичним обовязком є тепер уступити, бо сього вимагає від нього добро вітчини. Чи се зворушить зелізного цісаря — побачимо в найблищій будуччині.
[Діло, 29 жовтня 1918]
29.10.1918