Львів, 29. жовтня 1918.
Вчора, — як доносять польські денники — відбулися в маґістраті в Кракові наради польських послів до парламенту з партій людової, національно-демократичної та соціалістів. Збори отворив п. Дашинський, предсідателем вибрано п. Вітоса.
Міністер Ґломбінський заявив, що польське правительство поробило кроки, аби обняти адміністрацію в Галичині й віднеслося до австрійського міністества заграничних справ, аби утворено міжнародню комісію, яка перенялаб адміністрацію та передалаб польські війска польській державі.
Другий бесідник п. Вітос ствердив, шо супроти хаосу, який запанував в польськім королівстві, три партії вважали своїм обовязком ратувати край перед сумними наслідками. В Варшаві повстало польське правительство, якому належить помогти орґанізуванню краю. Хвиля важка. — Міста не мають що їсти, села терплять недостаток. Дезертири й бандити збільшають замішання. Належить опанувати положення і в сій ціли польські посли зібралися на наради.
П. Дашинський виступав проти вивоження військовими на захід поживи, рільничих знарядів і т. д. та критикував поступованнє властей, які заявили згоду на знесеннє окупації, а мимо сього все остало по давнему. Відтак відчитав телєґраму з Варшави, на основі якої Реґенційна Рада одержала за посередництвом австрійського представника в Варшаві бар. Уґрона письмо ґр. Ґолуховського, вислане польськими членами Палати панів, в якім вони просять аби Реґенційна Рада вплинула на послів в Кракові, аби вони в своїх ухвалах зберегли умірковання, остерігаючи в противнім разі перед наслідками: український намісник, поділ Галичини та війскова управа.
Вкінці відчитав п. Дашинський точки порозуміння між польськими партіями, що до обсягу ділання пропонованої ліквідаційної комісії, додаючи до них нові: знесення цензури, свобода зборів, відкликання польських війск до краю, усунення чужих війск, увільнення жовнірів увязнених за дезерцію та переняттє справ виживлення в край» та поставити внесок, аби візвати польське правительство в Варшаві, щоби до 10 тижнів скликало польський сейм.
В справі сих додаткових точок, та в справі складу ліквідаційної комісії вивязалася дискусія, серед якої ухвалено наглий внесок п. Морачевського, що збори здержують аж до дальших заряджень всякий вивіз з краю. Наради два рази переривано, та ухвалено вкінці отсі резолюції:
1) Польські посли до австрійської Державної Ради стверджують ще раз, що польські землі в области австро-угорської монархії належать вже до польської держави.
2) Для них твориться ліквідаційна комісія, складена з 23 польських послів до Державної Ради, а саме: 6 людовців, 4 національних демократів, 4 соціяльних демократів, 3 польських демократів, 1 поступовця, 1 з партії національного з'єднання, 2 консерватистів, 1 з партії католицько-людової та 1 представника Шлеска.
Одначе тому, що прийшло до суперечки між національними демократами і соціялістами, які не годилися на теперішне польське правительство, і тому, "начеб вони хотіли узалежнити від себе цілу ліквідаційну комісію", вибрано на разі виконавчий комітет, зложений з пп. Дашинського, Тертіля, Скарбки та Вітоса, який є заразом провідником сеї комісії. Місцем осідку комісії є на раді Краків.
Пп. Скарбек, Тертіль те Любомірський заявили іменем своїх партій, що участь в комісії роблять залежним від признання її варшавським правительством, а п. Морачевський зазначив, що його участь в комісії залежати ме від ухвал його партії.
Вкінці ухвалено ще резолюцію, в якій ліквідаційній комісії поручено занятися перенесенням польських полків до Галичини для розпорядимости ліквідаційної комісії.
[Діло, 30 жовтня 1918]
30.10.1918