Співаник стрільців.

 

Співаник Українських Січових Стрільців, Відень, 1918. Заходом "Артистичної Горстки". Накладом Центр. Управи УСС. Cт. 128. Ціна 8 К.

 

Хто з людий, що знають стрілецькі відносини, уважно перегляне сей співаник, той прийде до переконання, що трyднo вложити в уклад якоїсь збірки більше труду і дбалої докладности, як вложено в сю збірочку стрілецьких пісень. Репертуар її небогатий — усего 83 пісні. Засада, на основі якої вибрано їх, зовсім простенька: вибрано ті пісні, що їх найбільше співали в стрілецькім війску. Ще простійший спосіб укладу: на переді поміщено 4 гимни, а всі инші пісні в поазбучнім порядку. Артистична вартість сього збірника полягає на згармонізуванню численних ілюстрацій зі вмістом пісень і переплетенню їх історичними картинами.

 

Тут все обдумане, почавши від маленького гербу Галицької України на вступній сторінці, скінчивши на моноґрамі УСС. (роботи І. Труша) та на двох світлинах, що отвирають і замикають показчик змісту (не "зміст", як хибно написано: се в такій докладній праці значнійша ошибка). І треба підчеркнути, що майже все обдумане як слід.

 

Уважний читач зверне увагу нпр. на ілюстрацію, поміщену напроти слів: "Возьми, возьми піску жменю"... якже влучно поміщено там (ст. 49) недокінчену могилу, яку щойно сиплять УСС. Скінчена, "мертва" могила не говорилаб нам нічого. Або яка дібрана світлина до славної пісоньки: "Чуєш брате мій!"

 

А тепер скажу ще й про те, що на мою думку требаб поправити в другім виданню. Вміста на окладинці повинна бути більше "духова". Далеко більше. На вступній сторінці (де є гepб льва) не треба жадного обрамовання. Мягкий знак в слові "Співаник" є непотрібний а пo слові "Відень" бракує протинки. Не маю місця, щоб дальше докладно виказувати ошибки сторінка за сторінкою. Зазначу тільки де-якi: Під королем Данилом написано, що він володів від 1228 р. Тимчасом як король володів він від далеко пізнійшого року, а як князь від вчаснішого. Світлина "Захисту УСС." поміщена на невідповіднім місці. Портрет Хмельницького вибраний з гравюра Гондіуса. На мою думку історична вірність потрібна в картинах, призначених до наукових історичних творів, а в творах популярних лиш о стільки, о скільки вповні відповідає вимогам краси. Те саме можна сказати про портрет князя Святослава Завойовника, який тут представлений після рисунку в історії Аркаса. Не зашкодилоб поправити й гарний впрочім портрет задуманого гетьмана Мазепи.

 

Сей "Співаник" очевидно має бути не тільки збірником пісень але й історичним документом. В тій ціли поміщено в нім при ріжних нагодах або й без нагод імена і портрети УСС. Між тими іменами й портретами придалися би портрети двох-трьох, без яких взагалі не булоб співів в січовім війску або булиб дуже утруднені. Ходить тут о вірність в утреваленню того, що видавці мали на ціли утревалити.

 

Що до пісень, то належалоби в слідуючім виданю передати чудову лемківську пісню "Кедь ми пришла карта", в оріґіналі, бо справленнє тексту не підносить краси сеї пісні. Слід би також у другім виданню помістити пісню "Стоїть явір", її-ж так часто і радо співають УСС.

 

В кождім разі робить гарна книжка Cпіваник дуже добре вражіннє.

 

[Дїло]

 

04.10.1918