мама з хрипливим баяном давно на пенсії
взагалі цей баян не для поезії:
лежить за шафою – і мовчить роками
на його ґудзиках відбитки її пальців
what’s going on? – як кажуть американці
– але він зберігся
в квартирі мами
я ховався за стіни і навіть уявне дерево
пригадалося: думав із пам’яті стерто
– мама йде коридором по школі –
у футлярі баян – перламутр з оксамитом
однокласники будуть мене дражнити
їм баян чомусь
шкодить
я пережив музику – пережував сором:
мама ходить співати з церковним хором
або тягне баян з кімнати – сідає на кухні
схоже не поквиталася з музикою?
сльовгається пасок по білосніжній блузці
підспівують їй папуга
тарілки і кухлі
папуга її дириґент (хоч вчора на нього кричала)
кіт її сторож – він же й концертна зала
оркестра – немитий посуд з фаянсу
мама співає: вона не кухні – на сцені
всі її слухають – всі на цій кухні чемні
й зиркає на плиту –
аби не згоріло м’ясо
тепер коли приїжджаю – частує мене баяном
також на столі котлети і жовті банани
співає для мене – не для кота і папуги
так переспівує старість – і болі артритні
музику розриває нервово на ритми
якщо і збивається –
то починає вдруге
22.09.2018