У Львові кримськотатарська громада хоче реставрувати три давні Корани.

 

Кримськотатарські громадські організації планують реставрувати три давні видання Корану із фондів Львівського музею історії релігії, передає Радіо Свобода.

 

Коли розпочнуться роботи, наразі невідомо, адже вони потребують значного фінансування. Проте відомо, що до них планують залучити фахівців не лише зі Львова, а й з Бахчисарая в Криму та з Туреччини. Для реставрації відібрано три рукописні книги XVIIІ-ХІХ ст., що перебувають у найгіршому стані.

 

Реставратор Львівського музею історії релігії Максим Гончарук зазначає, що один Коран доведеться реставрувати протягом року. За його словами, львівські реставратори мають досвід роботи зі стародруками.

 

«Під час двох зустрічей із представниками кримськотатарських громадських організацій музею запропонували долучити до реставрації видань Корану турецьких реставраторів, кримськотатарських із Бахчисарая для ознайомлення, консультацій, вивчення. Вважаємо, що це дуже добре, але перевозити ці предмети – скажімо, у Туреччину – недоцільно і ризиковано. Ми готові співпрацювати і будемо раді консультаціям фахівців, бо сходознавців у Львові обмаль», – зазначив директор музею історії релігії Орест Малиць.

 

У Львівському музеї історії релігії зберігається 16 мусульманських книг, з яких сім – видання Корану XVII – початку XX століть, а також коментарі до них арабською і татарською мовами.

 

Більшість із цих книг – рукописні. У Львів вони потрапили у 70-х роках минулого століття з Криму. Ці рукописи походили зі Зинджирли-медресе, найдавнішого навчального закладу, що розташований поблизу Бахчисарая у Криму. А наприкінці 1990-х частину священних мусульманських книг, згідно з розпорядженням Міністерства культури, передали у Бахчисарайський музей.

 

«Деякі книги ідентифіковано. Є Коран із Казані, але як потрапив перед тим у Бахчисарай – невідомо. Також є Корани турецького походження, одне із тлумачень священної книги – з Єгипту. Ми не знаємо, кому саме ці книги належали, чи були вдома, у вжитку людей, чи в мечеті, де написані – це все дуже цікаво було б дізнатись», – зазначив завідувач відділу східних релігій Музею історії релігії Володимир Гарбузюк.

19.09.2018