До ранкового рейваху, який створюють малолітні гризуни граніту науки, поспішаючи в школу, вже звикли, тепер наново звикатимемо до комедій в парламенті, який також повернувся з канікул та інших малоприємних речей. Огляд подій тижня в Україні.

 

Рада тижня

 

 

Від дев’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання мало хто чекає чогось путнього, бо парламентарі вже загрузли у передвиборчих кампаніях. Важковаговики, містечкові божевільні і вічно непрохідні готуються до президентського весняного електорального здвигу, всі решта народні депутати – до квесту «Знайди мандат», що відбудеться трохи більше як через рік.

 

Спікер цієї команди, що зібралася за інтересами, озвучив завдання колег, з якими вони мають впоратися принаймні до Різдва. Серед озвученого Парубієм запам’яталося переобрання Центральної виборчої комісії, деякі члени якої, можливо, бачили тиранозаврів і археоптериксів:

доведення до пуття Закону про мови, бо те, що приймали Ківалов і Колісніченко, законом вже не є, а законодавча база не терпить порожнечі;

зміни в Конституції на предмет євроінтеграції і вступу в НАТО, що є традиційною мантрою;

прийняття бюджету на наступний рік.

 

Стосовно останнього пункту, то для обивателя він буде особливо цікавим, бо Брюссель з Охендовським – то, ясна річ, важливо, але пенсії з тарифами на комунальні послуги – набагато актуальніше.   

 

 

«Титан» тижня

 

 

Всі злостивці і мізантропи вже потішилися з того, що гасло «Тепер хоч каміння з неба – ми в Росії» у Криму набуло матеріального сенсу. Цеглою в тім’ячко тамтешніх (і не лише) мешканців поки що не б’ють, але несподівано пукнув завод «Титан», який виробляє різноманітну хімічну гидотну корисність.

Аналогічно несподівано з’ясувалося, що мати сусідом хімзавод так само безпечно, як дружити з Путіним – тебе як не «новічком» отруять, то таблицю Менделєєва змусять їсти.

 

Мешканці окупованого Армянська і прилеглих територій виявили, що дихати стало важче, і дихати стали через раз. Різноманітне залізо на півночі півострова вкрилося липкою іржею, і не виключено, що скоро воно заговорить «общєпонятним». Росіяни моментально включили дурня і звинуватили Україну, що то вона довела «Титан» до викиду в атмосферу різноманітної капості, бо припинила постачання на окупований півострів води, яка конче «Титану» необхідна.

Українці відповіли, що людей з-за порєбріка допускати до чогось складнішого, ніж балалайка, не можна, і оприлюднили інформацію про те, що у серпні збройні сили РФ трошки стріляли з танків і гармат в районі «Титану», а таке стріляння, у кращому випадку, закінчується маленьким армаґеддоном.

 

Тепер з Криму на континент поступово тікають аборигени, бо хочуть таки побачити продовження улюблених серіалів ще на цьому світі, а ДСНС акуратно попереджає, що зелені хмари – то не дуже страшно, але коли з них піде дощ, то краще вдягнути панамку, бо лиса макітра пасує далеко не всім чоловікам, а жінкам тим більше.

 

Коли зелені хмари з «Титану» доберуться до Відня, де тимчасово нидіє власник заводу Дмитро Фірташ, буде окреме свято.

 

 

Прокурор тижня

 

 

Генеральному прокуророві Юрію Луценку пора давати майстер-класи на тему «Як потрапити в халепу». Випускник "Львівської політехніки" вийшов майже сухим з алкогольної історії у аеропорту в німецькому Франкфурті.

Журналісти його майже поважали за дотепність і картавість, яка додавала колориту діяльності Юрія Віталійовича і в іпостасі політика, борця зі злочинними режимами, і Генпрокурора. Але тепер відомство Луценка трохи пересипало в кутю меду, бо недолуго зацікавилося четвертою владою.

 

Прокуратура отримала від суду дозвіл ознайомитися з нутрощами телефону журналістки Радіо «Свобода» Наталії Седлецької. Законослухняна пані бурштину не копала, лісу-кругляка не вивозила і про замовні вбивства читала тільки в творах Маріо П’юзо.

ГПУ зацікавив засіб комунікації Седлецької через те, що вона розслідувала справу про можливе розголошення державної таємниці директором НАБУ Артемом Ситником. Тепер старе прислів’я звучатиме так: «Де кум? Де коровай? Де Зелені свята? Де телефон Наталі?». 

 

Коли справою зацікавилися в посольстві США, яке сильно непокоїться з приводу всього, чим можна занепокоїтися, прокуратура стала тихенькою, як миша під віником. Проте можна гарантувати, що якусь нову дурницю Юрій Віталійович таки вчудить невдовзі. Карма.

 

 

Фіскал тижня

 

 

Луценко відмітився і у кадрових пертурбаціях у Державній фіскальній службі. Тамтешній тимчасово виконувач обов'язків начальника Мирослав Продан подав у відставку, бо хоче брати участь у виборах повноцінного шефа структури, а на його думку, з абревіатурою т.в.о. йти на такі перегони негарно.

 

Генпрокурор натомість пригадав, що Продан дуже цікавий правоохоронцям, бо намутив чогось незрозумілого, виконуючи обов’язки головного фіскала, але, за словами Луценка, поки не буде повноцінної доказової бази, то ГПУ за Проданом дуже пильно наглядатиме.

 

Пан Мирослав сказав, що дуже цим задоволений, тільки родину його тарбати не треба, і т.в.о. ДФС став Олександр Власов, який трохи має причетність до зникнення на Одеській митниці 37-ми контейнерів з товарами широкого вжитку (так казали в часи розвинутого соціалізму).

Тепер буде чергова тижба про фіскалів і роздуми про те, чий кіт чиє сало захом'ячив (так говорять в часи чергового накопичення власності).

 

10.09.2018