В майбутньому події першої чверті ХХІ століття потраплять у підручники політології, криміналістики, психіатрії. Звичайно, якщо буде майбутнє. Огляд подій тижня.
Вбивство тижня
Явку з повинною щодо вбивства Парубія росіяни намалювали відразу. Їм і так не було чого встидатися, бо Україна вже тоді скоїла державний переворот, напала на РФ і українці розпинали «мальчіков в трусіках». Парубій, за версією російських пропагандистів, спалив в Одесі мільйон російськомовних адептів «руского міра», і тому мав загинути у Львові на вулиці Сергія Єфремова. Бо де ще може загинути співзасновник СНПУ і колишній спікер Верховної Ради (а ще лідер Самооборони Майдану в 2013-му), як не на вулиці, названій на честь співзасновника Української радикальної партії і колишнього генерального секретаря міжнаціональних справ (а ще він фігурант процесу Спілки визволення України, замордований у в’язниці в 1939-му).
Справою честі правоохоронців було оперативне розкриття злочину, з чим вони ніби успішно справилися і затримали в Хмельницькому 52-річного підозрюваного у вбивстві. «Ніби» вжито, бо «зрада» в інформаційному просторі поширилася навіть скорше, ніж компетентним органам вдалося виконати свої обов’язки. Хтось не повірив, що громадянин поважного віку, який раніше в ган-ката не практикувався, прицільно випустив вісім куль, а в когось викликала сумніви інформація про наявність у безробітного достатньої кількості коштів для придбання автомобіля чи навіть автомобілів, якими він зі Львова втік.
Окремо експлуатувалась тема про те, чи вимагав загиблий охорону в УДО чи СБУ.
Тільки дуже лінивий користувач соціальних мереж не провів паралелей між вбивством Андрія Парубія й атентатом на Ірину Фаріон.
Розвиватися історія, найімовірніше, буде аналогічно – з’являться нові версії, де конспірологія зашкалюватиме, і мало кого здивує, якщо в РФ виникне ініціатива обміну затриманого на наших полонених.
Дозвіл тижня
Ця ініціатива «допоможе багатьом молодим українцям зберегти звʼязки з Україною та реалізуватись у навчанні в Україні», – так президент Зеленський пояснив урядовий дозвіл на перетин державного кордону під час воєнного стану чоловікам віком від 18 до 22 років включно. Це рішення стосується як громадян, що перебувають в Україні, так і тих, хто опинився за кордоном з різних причин. Для перетину кордону чоловікам цієї вікової категорії необхідно при собі мати закордонний паспорт і військово-обліковий документ у паперовій чи електронній формі («Резерв+»).
У Державній прикордонній службі заспокоїли, що нововведення не спричинило ажіотажу на західному рубежі, хоча в соціальних мережах якийсь час вирувала інформація про ледь не кілометрові черги охочих погуляти Європою.
Тепер популярною є теза, що таким дозволом влада заграє з молодим поколінням, аби повернути симпатії. Другий варіант – влада «випихає» за кордон політично активну молодь, щоб не допустити чергової серії «революції на картоні». Обґрунтованих аргументів щодо цих версій не наводиться, але звучить резонансно.
Який буде ефект від того, що, на думку Зеленського, має допомогти молоді, стане відомо у найближчі тижні, коли (і якщо) прикордонники оприлюднять інформацію з Краковця чи Чопа.
Призначення тижня
Про заміну Маркарової на посаді посла України у Сполучених Штатах говорили ще навесні. В кінці літа президент Зеленський вирішив, що ситуація достигла, подякував Оксані Сергіївній і призначив новим амбасадором у Вашингтоні Ольгу Стефанішину.
У біографії Ольги Віталіївни варто згадати її п’ятирічну роботу в уряді: з 2020 року вона була віцепремʼєркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у 2024 році також стала міністеркою юстиції, 16 липня поточного року після дуже своєрідної відставки Кабміну Стефанішина позбавилася міністерських портфелів, щоб вже наступного дня стати уповноваженою президента з питань розвитку співробітництва зі США.
Тепер президент хоче від нової амбасадорки «реалізувати повністю всі домовленості з Вашингтона – домовленості наші із президентом Трампом, і передусім в оборонній сфері».
Зеленський окреслив пріоритети роботи посольства у Вашингтоні: «На столі – дві українські пропозиції, це сильні пропозиції. Це угода про зброю для України, це угода про сучасні дрони для Сполучених Штатів. І ми розраховуємо на швидкий рух у відносинах».
Крім роботи в Кабміні, Стефанішиній згадуватимуть корупційний контекст. Чиновниця згадувалася у справі передачі в управління столичного Будинку профспілок від АРМА (Національне агентство по управлінню арештованими активами) приватній фірмі, близькій до колишнього чоловіка Ольги Віталіївни. А ще раніше Стефанішина була однією з чиновників, які займалися тендером на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Журналісти-розслідувачі розкопали події десятирічної давності і порахували, що одна сторінка аналізу (на думку розслідувачів – неякісного) коштувала від 1,4 тисячі до 4,5 тисячі гривень, а загальна ціна питання – розтрата 2,5 мільйона. Справа досі розглядається Вищим антикорупційним судом.
Такий бек-граунд плюсів Стефанішиній на новому місці роботи не додає, а те, як вона справлятиметься з завданням, отриманим від керівництва, буде видно ще восени.
Сусіди тижня
Керівництво Угорщини продовжує виступати барвистою ілюстрацією до прислів’я «краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти». Отримала команда Орбана команду (така тавтологія) з Кремля пхати патики в колеса Україні – і виконує її, як сумлінний пахолок.
Трохи несподівано шеф МЗС Угорщини Петер Сіярто повідомив про заборону на в’їзд до країни командира підрозділу ЗСУ, який відповідає за удари по нафтопроводу «Дружба», – і така заборона чекатиме на кожного, хто загрожує суверенітету Угорщини. У відповідь головний український дипломат Андрій Сибіга сказав, що Україна діятиме дзеркально, а Угорщина нині міняє «трубу» на життя українських дітей.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних Сил України Роберт "Мадяр" Бровді, якого насамперед мав на увазі Сіярто, дипломатичною мовою не зловживав, а назвав у аудіозверненні угорського міністра "танцюристом на кістках" і змалював перспективу для соратників Орбана: «Я – українець, і прибуду на батьківщину мого батька вже після вас. Справжніх мадярів в Угорщині вистачає, і колись ви їм набриднете».
Як мають вести себе порядні сусіди, показав міністр закордонних справ Польщі. «Командире "Мадяр": якщо вам потрібен відпочинок, а Угорщина не пускає, будь ласка, приїжджайте до нас у Польщу", – запропонував Радослав Сікорський.
02.09.2025