Забути все

Якась розумна людина казала, що пам’ять – паскудна штука, бо найкраще запам’ятовується те, що хотів би забути, і з голови вилітає те, що мало б там сидіти вічно. В наших реаліях пам’ять постійно підкидає якісь капості. Огляд подій минулого тижня в Україні.

Звільнення тижня

Про історію з «політичним в’язнем» Олександром Костенком офіційному Києву пасувало б забути і назавжди викреслити її зі списку тем для експлуатації. Омбудсмен Людмила Денісова повернення Костенка на історичну батьківщину зробила великим плюсом для себе, бо іншими досягненнями поки що похвалитися не може.

Посидівши в російській тюрмі, цей громадянин України зараз має шанс отримати помешкання в столиці, сто тисяч гривень компенсації за моральні збитки і статус Надії Савченко. Відсидівши в Росії за камінь, який Костенко буцім шпурнув в «беркута» на Майдані Незалежності, він тепер має шанс дивитися на небо в клітинку в Україні за грабіж, постачання зброї проросійським терористам у Миколаєві і підготовку терористичного акту в Києві.

У 2014 році СБУ Олександром дуже цікавилася, але суд відпустив його під заставу, після чого чоловік не від великого розуму втік до Росії. Там Феміда зряча ще з «врємьон Очакова і покорєнья Крима» і бігунам спуску не дає.

В дурну ситуацію потрапив і президент Порошенко, який привітав поверненого «політичного в’язня», який виявився трохи не героєм, а зовсім навпаки. Тепер треба активно забувати сам факт існування Костенка і пильно стежити, кого і як повертають в Україну.

Суд тижня

Найвідоміший харків’янин сучасності Геннадій Кернес знову став популярним. Візок, на якому мер столиці УРСР обговорюють, як колись аналогічний транспортний засіб Юлії Тимошенко, а вердикт судді Київського районного суду Полтави Андрія Антонова зацікавив Генпрокурора Юрія Луценка.

Антонов справу Кернеса закрив, бо прокурори на засідання суду не приходили, Луценко вирішив, що це «завідомо неправосудне рішення», а його підлеглі на рандеву з суддею не з’являлися, бо масово і тяжко хорували.

Крім шефа ГПУ, «неправосудний» Антонов викликав інтерес у НАЗК, де почали ретельно перевіряти його е-декларацію. Виявляється, що така цікавість виникає у компетентних органів лише тоді, коли скоїш якусь дуже потужну дурницю. Полтавський чоловік в мантії її скоїв, тепер матиме серйозні проблеми, і про Кернеса будуть згадувати тільки в контексті філантропа Антонова та інвалідного візка.

Кіно тижня

Оксану Марченко знають навіть випускники дитячих садочків, про її чоловіка трохи забули, і Віктор Медведчук вирішив про себе нагадати.

Резонансну славу переговорами в Мінську він собі не заробив з причини відсутності будь-яких досягнень, тому оточення сірого кардинала часів Леоніда Кучми вирішило популяризувати шефа дзвінками до кінематографів.

Митці створюють фільм про Василя Стуса, де не згадати про адвоката поета, який максимально доклався до реалізації подорожі Стуса в Перм, неможливо. Але до кінематографістів подзвонили зі структури, яка назвала себе «Адміністрація Медведчука», і категорично рекомендували забути про цей факт з біографії Віктора Володимировича.

Дзвінок спричинив рейвах, витягнув з забуття Медведчука і популяризував фільм, про існування якого раніше мало хто знав. Тепер скандал з активістами з «Адміністрації Медведчука» треба якось спускати на гальмах і замітати під хідник.

Другий президент називав свого довіреного кризовим менеджером, і таки правда, бо створити кризу колишній член СДПУ(о), а тепер член партії «За життя», вміє віртуозно.

Поїзди тижня

Шеф міністерства інфраструктури навіть у вітчизняному барвистому і колоритному уряді вирізняється. Гіперлуп Володимир Омелян вже обіцяв побудувати, а плацкарти ліквідувати, тепер у нього поступово доходять руки до потягів, що сполучають Україну з «заліссям». В телеефірі міністр анонсував таку ініціативу, але потім уточнив, що «рішення мають підтримати РНБО і уряд».

Любителі кататися на північний схід схарапудилися від того, що тепер їх можуть позбавити можливості відвідати тьотю Катю в Саранську і не дадуть класти кахельну плитку в новобудовах Бірюльово. Те, що відвідини родини і робота в тих краях можуть продовжитися поїздкою до полярного кола, мандрівників чомусь не лякає.

Чому про потяги в Росію Омелян згадав тільки зараз і що він придумає найближчим часом – невідомо.