Мозок має систему самоочищення. Часом вона перестає працювати – як наслідок, виникає деменція чи хвороба Альцгеймера. Виявляється, що невелика кількість алкоголю здатна підтримувати ті «механізми прибирання» в мозку, які працюють належно.
Відкладання бета-амілоїдного білка в мозку призводить до виникнення хвороби Альцгеймера. Білки усуваються з мозку під час сну, проте алкоголь може налагодити цей процес і під час сну / Зображення: ZEPHYR
Взагалі відомо: що більше п’єш, то менше живеш. Це правда. Але якщо зловживання алкоголем шкідливе, то наслідки споживання його в помірних або невеликих дозах викликають суперечливі емоції серед науковців.
Гастроентерологи та гепатологи (спеціалісти з печінкового здоров’я) зазвичай стверджують: всяка кількість алкоголю шкодить. Так вважає і більшість онкологів. Упродовж останніх років зросла кількість праць, що доводять зв'язок між споживанням алкоголю та підвищеним ризиком виникнення більшості пухлин (зокрема у грудях, товстій кишці й простаті, а не тільки печінці, як прийнято вважати).
Ліберальніші щодо цього кардіологи, які вважають: келих червоного вина до обіду захищає кровоносну систему. Але цих поглядів щораз менше.
Загалом сучасні медики стверджують: алкоголь шкодить у всякій кількості. І крапка.
Тим часом дискусію заново підігрівають американські нейробіологи. Вони доводять: невелика кількість алкоголю допомагає запобігти деменції. І причина в тому, що алкоголь підтримує нашу внутрішню систему очищення мозку.
2012 року науковці з Медичного центру Рочестерського університету (США) зробили сенсаційне відкриття. Вони довели, що мозок наділений системою самоочищення. Це система трубок, які оточують кровоносні судини і швидко виводять шкідливі чи зайві речовини. Можна сказати, що ця система виконує в мозку ту ж функцію, що й лімфатична система в інших частинах тіла, тому американці назвали її системою глімфатичною.
Основою глімфатичної системи є нейроглія або гліальні клітини, що підтримують функціонування нервових клітин. З відростків «власних тіл» вони творять мережу трубок на артеріях і венах. У них розташовані аквапорини – інтегральні мембранні протеїни, які творять канали, через які проникає спинномозкова речовина. Під тиском вона потрапляє до мозку каналами, що оточують мембрану, промиває тканини, а потім збирається в каналах навколо вен і усувається з мозку.
Це активна система, тобто її діяльність зумовлена не повільною дифузією, а припливом речовини в мозок, що відбувається під дією тиску.
Зараз дослідження на мишах засвідчують: невелика кількість алкоголю стимулює всю цю систему. Але більша його кількість цю систему гальмує.
Що означає небагато алкоголю?
Екстраполюючи дослідження на мишах на людей, небагато – це дві одиниці алкоголю щодня, тобто близько 0,5 літра пива або 200 мілілітрів вина.
Минулого року в Великій Британії, котра бореться зі зловживанням алкоголю зокрема серед молоді, спеціалісти дійшли висновку: безпечна кількість спожитого алкоголю (якщо така існує) не повинна перевищувати (як для жінок, так і для чоловіків) максимально 14 одиниць щотижня.
Якщо поділити це на сім днів тижня, то отримаємо власне ту невелику кількість, що описана у дослідженнях на мишах.
Віддавна відомо: коли йдеться про нейродегенеративні хвороби, зокрема Альцгеймера чи Паркінсона, відмова від алкоголю спричиняє трохи вищий ризик розвитку цих захворювань, ніж незначне і помірковане споживання алкоголю. Але не було відомо, чому так відбувається.
Вчені звернули увагу на дослідження нововиявленої глімфатичної системи. Можливо, проблема – пошкоджена система очищення мозку? Вона активна під час сну, а деякі дослідження припускають, що довготривалі розлади сну можуть призводити до розвитку хвороби Альцгеймера, спричиняючи накопичення бета-амілоїдного білка.
Коли ми спимо, нейроглія скорочується і збільшує міжклітинний простір на 60%. У мозковій тканині виникають «маленькі дірки», тож спинномозкова рідина, що вимиває токсини, може проникати до мозку у більшій кількості. Сміттям, яке потрібно «вимести», є і накопичення бета-амілоїдного білка.
2012 року науковці досліджували, що з цим білком відбувається. Його позначали флюоресцентом і спостерігали за його пересуванням. З’ясувалося: у мишей під час сну цей білок вимивався вдвічі швидше, ніж у стані бадьорості.
Вчені вважають, що власне неналежне очищення може впливати на розлади розумової праці, а мозкове прибирання – ключове для людського життя загалом. У науковців є підстави припускати, що програму очищення неможливо активувати в стані бадьорості.
Але її можна активувати певною кількістю алкоголю.
Доктор Ібен Лунґаард (Iben Lundgaard) з Медичного центру Рочестерського університету і її команда детальніше проаналізували вплив алкоголю на глімфатичну систему. Вони ін’єктивно вводили барвник у мозок мишей, а через півгодини виводили його, щоб побачити, скільки барвника потрапило до очисної системи трубок у мозку. Водночас звірятам давали невеликі дози алкоголю.
Виявилося: кількість барвника, яку вдалося вивести, у мишей, які вживали небагато алкоголю, була на 40% більшою, ніж у тих, які не отримали алкоголю зовсім. Помірковані та великі дози алкоголю продемонстрували протилежний результат. Вони зменшили кількість виведеного барвника на 30%.
У мишей, які зловживали алкоголем, помітили високий рівень запальних процесів, особливо в так званих клітинах астроцитах, головних регуляторах глімфатичної системи. Учені помітили деградацію когнітивних і моторних функцій у цих тварин навіть тоді, коли вони були тверезі.
«Дані про вплив алкоголю на глімфатичну систему узгоджуються з іншими даними про вплив дози алкоголю на загальний стан здоров’я і смертності. При цьому маленькі дози алкоголю корисні, а надмірне його споживання – шкідливе для загального стану здоров’я», – прокоментувала роботу своєї колеги доктор Мейкен Недерґаард (Maiden Nedergaard), авторка праці 2012 року про існування глімфатичної системи.
Але перш ніж дозволити собі післяобідній коктейль, варто звернути увагу: дотепер незрозуміло, як результати цього дослідження пов’язані з ризиком захворіти на Альцгеймера у людей. Це тільки дослідження на мишах. Як алкоголь взагалі може очищати мозок?
Згідно з однією з гіпотез, невелика кількість алкоголю підвищує частоту серцебиття, а це спричиняє в організмі приплив крові та лімфи. Більший приплив крові мав би сприяти очищенню мозку.
Проте учені наголошують: досі про нормальне функціонування глімфатичної системи відомо небагато. Її відкрили лише шість років тому.
Навіть якщо результати досліджень на мишах підтвердяться на людях, все одно перед нами постане дилема, що ж обрати: більший ризик заховріти на рак чи менший ризик розумових недуг і серця. Найважливіше – зберігати здоровий глузд.
Margit Kossobudzka
Niewielka ilość alkoholu czyści mózg
Wyborcza.pl, 07/08/2018
Зреферувала С.К.
12.08.2018